Дівчинка з сиротинцю

Частина 12

-Я не чув як ти  вночі просиналась... Тобі нарешті снились хороші сни?-запитує хлопець так і не відводячи погляду.

-Так, це незвично.-я усміхнулась і перевела погляд на озеро.-Дякую тобі. Ти й справді захистив мене від поганих снів.-хлопець ніжно доторкнувся своєю долонею до моєї щоки і я знову глянула в його сірі очі.

-Я завжди буду захищати тебе. Ніхто не посміє тебе образити.-тихо і так ніжно сказав хлопець.

-Але чому?-запитую його, тому що не розумію, які в нього до мене почуття.

-Тому що ти ще маленька.-хлопець усміхнувся і заклав пасмо  неслухняного волосся за вухо.

В цей момент моє серце калатало з такою швидкістю, що аж ребра почали боліти. Воно розривалося, наче а ньому запустили тисячі феєрверків. А щоки почали горіти диким полум'ям.

Я знала, що Антон все це бачить. Розуміє, як я сильно хвилююсь поряд з ним. Та він не зважає на моє хвилювання і повільно нахиляється до мене. Я розумію, що він хоче зараз зробити і від цього ще більше починаю хвилюватись. Це мій перший поцілунок... Хлопець ніжно доторкається своїми губами до моїх, наче боїться налякати мене ще більше. Навколо стало так тихо, що я чула звук свого серцебиття, а разом і з ним чулося як б'ється серце Антона. Він так ніжно цілує мої губи, що я забуваю про все на світі і закриваю очі. Відповідаю на поцілунок і дозволяю його язику зустрітись з моїм. Було таке відчуття, що все навкруги завмерло в очікуванні подальших розвиток подій, лише я та Антон сидимо біля озера і так ніжно цілуємо один одного, не хотячи закінчувати це прикрасне відчуття. Моє серце поволі заспокоюється, а хлопець повільно відривається від моїх губ. Після цього міцно обіймає мене, притуляючи до своїх грудей.

-Мені так добре з тобою...-тихо кажу йому я.

-Мені теж. Так добре і спокійно. Не хочеться нікуди зараз повертатися, а залишитись тут, з тобою.-від цих слів моя усмішка на обличчі зробилася ще ширшою.

* * *
Всі учасники цього кросу зібралися на великій ділянці. Організатор цих змагань проговорює довгу доповідь. Ми всі стоїмо в очікуванні результатів і хочеться вже скоріше їх дізнатися. Не знаю, як інші, але я в цей момент страшенно хвилююся. Тому що я дійсно старалась не підвести свою команду, старалась викладатися на всі 100%.

-Цього року зібралося набагато більше вищих навчальних закладів, ніж минулого року. Тепер ми можемо оголосити переможців. Лише 3 призових місця.-зробив інтригу організатор і взяв медалі та грамоти.-І так... 3 місце займає Ліцей соціальних комунікацій міста Києва!-до нього підходить команда і їм вручають медалі та грошовий приз.-2 місце Університет імені Тараса Шевченка.-хвилювання просто переповнює всю нашу команду, або наше 1 місце, або ми марно старались.-А тепер наші переможці, самі сильніші. Вони довели, що варті цього 1 місця. Отож, 1 місце займає Університет економіки та права "КРОК".-секунда тиші і наша вся команда просто починає пищати, стрибати та обійматися. Ми виходимо на середину і нам вручають медалі, кубок і грошовий приз у розмірі 5000грн. Що ж, не погано...