Ранок, а точніше вже обід був дуже важким. Особливо після такого "паті". Голова боліда від випитого алкоголю і від бурної ніченьки. Антон мило спав, прикриваючи своє тіло одіялом. Я теж прикрилась. Встала і швидко пішла в душ, який знаходився в нашій кімнаті, окремий. Після душу вділа чистий одяг і вирішила збудили коханого.
-Коханий, прокидайся, доброго ранку.-хлопець ледь розплющив очі.-Точніше дня.
-Чому ти така бадьора після вчорашнього?-хлопець ніжно погладжує мою руку, яку я тримала на його щоці.
-Душ допоміг. І тобі раджу до нього звернутись. А я тим часом гляну, що там на низу коється.
Я добре пам'ятала, що коли я засинала чула ще музику з вітальні. Вони напевно там і сплять, щей такі п'яні були. Не думаю, що їм хотілось пройтись по сходинках до кімнат.
Коли зайшла у вітальню, я жахнулась від побаченого. По підлозі розкидані бутилки від алкоголю, розкидані папірчики від цукерок і шкурки від мандарин. На журнальному столику стоїть не допита бутилка лікьору, а на дивані "валяються" Соня і Макс. Вони виглядали мило, але одночасно смішно. Через вузький диван, вони лежали зовсім близько, можна сказати, в притул. Соня нахабно закинула ногу на нього, а рука хлопця зупинилась на її м'якому місці. Інтересно, Зуля зі Святом теж десь так "валяються"?
Великий годинник у вітальні показував 14:40. А я все ще стояла і не знала, що робити з цим всім. Чи будити їх, чи залишити в спокої.
Вирішила все ж розбудити. Тільки-но вони відкрили очі, одразу відштовхнули один одного, а Макс у висновку гримнувся на землю. Я пішла на кухню по таблетки від похмілля і простягнула їм.
Через декілька хвилин спустився Антон. Він теж не менше здивувався від бардаку, який ми тут розвели.
-Тут ніби торнадо пролітало...-висловився хлопець.
-Це точно. Але ми мусимо це все прибрати.
-Еля.-всі повернулись до сходів. На них стояв заспаний Свят.-Можна тебе? Поговорити треба.
-Про що?-запитує Антон.
Мене здивувала така заявочка. Але чомусь зразу ж подумала про Зулю. Може щось в них сталось.
-Антон, будь ласка, мені просто потрібно їй дещо сказати.-Свят виглядав якимсь пригніченим.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дівчинка з сиротинцю
RomansaВ свої 18 Еля пережила дуже багато горя. Все почалося, коли вона з батьками потрапила в автокатастрофу. Вижила лише вона. Вона стала сиротою, а зла тітка забрала все собі, відправивши дівчинку в дитячий будинок. Дочекавшись свого повноліття в самотн...