Частина 15

111 8 0
                                    

Я вийшла на парковку і очима шукала білу ауді. Побачивши хлопця, який чекав мене біля машини я швидко підійшла до нього.

-Привіт.-сказала я і кинулася в обійми, тому що так скучила за ним.

-Привіт, принцесо.-я так любила, коли він називав мене принцесою.

-Чому ти вчора не подзвонив? Я чекала.

-Вчора хлопці дуже довго в мене були. Я думав ти вже спиш, не хотів тебе будити.-хлопець обійшов машину і відкрив мені двері.-Сідай.

-А куди ми їдемо?

-Погуляємо десь, тоді я відвезу тебе на роботу, а в 9 заберу.

-Не варто.-я ще не звикла до наших стосунків.

-Ще й як варто.-хлопець виїхав з парковки і ми поїхали київськими вулицями.

Дерева вже одягали свої осінні вбрання, а на вулиці вже було прохолодно. Кінець вересня ще не був таким теплим, але все ж, помалу, осінь вступала в свої права і вже скоро, відчувається, буде холоднеча. Я так не люблю холодної погоди. Я завжди замерзаю і дуже часто хворію.

Ми зупинилися біля парку. Антон припаркував машину і ми пішли довгими доріжками по парку,тримаючись за руку. У нас була ще ціла година до початку моєї роботи.

-Як тобі спалося вночі?-запитав хлопець.

-На диво просто чудово. Мішка захищає не гірше за тебе.-я усміхнулася і подивилась на Антона.

-Мені починати ревнувати?-хлопець зупинився і обійняв мене за талію.

-Потрібно довіряти один одному.

-Доречі, на вихідні нічого не плануй. Поїдемо до мого батька на вечерю.-до такого я не була готова і мене кинуло спочатку в жар, а тоді в холод.

-Що? Це все так швидко...-хлопець посміявся і поцілував в носика.

-Не хвилюйся ти так. Мій батько чудовий чоловік. Ти йому сподобаєшся.

-Я сьогодні зі Святом познайомилася...

-Я знаю. Мені зовсім не подобається те, що ми приховуємо свої стосунки. Все одно всі дізнаються рано чи пізно.-ми ще тоді в лісі домовились тримати поки що все в таємниці.

-Я не хочу щоб це всі обговорювали. Мене і так дратує ця дурновата популярність. Дівчата наче з глузду з'їхали.

-Завжди знайдуть ті, що будуть розводити плітки.-хлопець вів себе спокійно, але я бачила, що щось його тривожить.

Дівчинка з сиротинцю Where stories live. Discover now