Я вийшла на парковку і очима шукала білу ауді. Побачивши хлопця, який чекав мене біля машини я швидко підійшла до нього.
-Привіт.-сказала я і кинулася в обійми, тому що так скучила за ним.
-Привіт, принцесо.-я так любила, коли він називав мене принцесою.
-Чому ти вчора не подзвонив? Я чекала.
-Вчора хлопці дуже довго в мене були. Я думав ти вже спиш, не хотів тебе будити.-хлопець обійшов машину і відкрив мені двері.-Сідай.
-А куди ми їдемо?
-Погуляємо десь, тоді я відвезу тебе на роботу, а в 9 заберу.
-Не варто.-я ще не звикла до наших стосунків.
-Ще й як варто.-хлопець виїхав з парковки і ми поїхали київськими вулицями.
Дерева вже одягали свої осінні вбрання, а на вулиці вже було прохолодно. Кінець вересня ще не був таким теплим, але все ж, помалу, осінь вступала в свої права і вже скоро, відчувається, буде холоднеча. Я так не люблю холодної погоди. Я завжди замерзаю і дуже часто хворію.
Ми зупинилися біля парку. Антон припаркував машину і ми пішли довгими доріжками по парку,тримаючись за руку. У нас була ще ціла година до початку моєї роботи.
-Як тобі спалося вночі?-запитав хлопець.
-На диво просто чудово. Мішка захищає не гірше за тебе.-я усміхнулася і подивилась на Антона.
-Мені починати ревнувати?-хлопець зупинився і обійняв мене за талію.
-Потрібно довіряти один одному.
-Доречі, на вихідні нічого не плануй. Поїдемо до мого батька на вечерю.-до такого я не була готова і мене кинуло спочатку в жар, а тоді в холод.
-Що? Це все так швидко...-хлопець посміявся і поцілував в носика.
-Не хвилюйся ти так. Мій батько чудовий чоловік. Ти йому сподобаєшся.
-Я сьогодні зі Святом познайомилася...
-Я знаю. Мені зовсім не подобається те, що ми приховуємо свої стосунки. Все одно всі дізнаються рано чи пізно.-ми ще тоді в лісі домовились тримати поки що все в таємниці.
-Я не хочу щоб це всі обговорювали. Мене і так дратує ця дурновата популярність. Дівчата наче з глузду з'їхали.
-Завжди знайдуть ті, що будуть розводити плітки.-хлопець вів себе спокійно, але я бачила, що щось його тривожить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дівчинка з сиротинцю
RomanceВ свої 18 Еля пережила дуже багато горя. Все почалося, коли вона з батьками потрапила в автокатастрофу. Вижила лише вона. Вона стала сиротою, а зла тітка забрала все собі, відправивши дівчинку в дитячий будинок. Дочекавшись свого повноліття в самотн...