Договір на кохання

Чому?

-Ну як тобі кохана?

-Ой, Міран я за цей місяць від відпочинку втомилася!

Міран засміявся.

-Від відпочинку?

-Угу. Я вже працювати хочу щось робити.

Міран сміється.

-Не смійся!

-Ну все.

-Коли вже до доооомууу?

-Завтра ввечері будемо вдома.

-Нареешті!

Міран сміється.

-Де ж ти так втомилася?

-Тут.

-Добре, ходімо спатки.

-Угу.

Рейян встала і їй різко закружилася голова.

-Рейян?

-Міран, все добре. Просто...різко встала.

-Все добре?

-Так.

Міран бере Рейян на руки.

-Міран...

Рейян втрачає свідомість.

(ВІД АВТОРА: ЧЕСНО ТАКУ ХВОРОБУ ВИГАДАЛА Я. ЩОБ ЦІКАВІШЕ БУЛО. ЦЕ МОЯ ФАНТАЗІЯ. ТАКОЇ ХВОРОБИ НЕМАЄ!!!)

Він віднісь її на ліжко. Міран дуже лякається. Через пару хвилин Рейян відкриває очі.

-Фух....ти чого так лякаєш мене?

-Я втратила свідомість?

-Так. Чому? Що з тобою?

-Нічого. Перевтома.

-Перевтома?...на відпочинку.

-Хвилювання, це все.

-Слухай, може ти вагітна?

Рейян звісно зраділа би але це не можливо. І вона чудово розуміла, що це від хвороби.

-Ні.

-Звідки знаєш?

-Добре. Приїдемо і я піду до лікаря.

-Домовилися. А зараз спати.

-Угу.

Вже наступного ранку після повернення Рейян пішла в лікарню. Вона дуже довго вмовляла Мірана піти без нього. Він боявся за Рейян. Рейян зайшла до лікаря.

-Пані Рейян? Місяць вас не бачив.

-Ми з чоловіком поїхали на медовий місяць.

-І як самопочуття?

-Гірше.

-Зрозуміло. Хвороба росте. Але ж що саме?