Договір на кохання

Пробач

Прибігає Фират.

-Міран?

-Молодий, гарний, ви хто?

-Чекай. Фират, що ти тут робиш?

-Я що роблю? Ти що робиш?

Фират бере дівчину і відштовхує її.

-Фират?

-Міран? Вже забув Рейян...

-Фират, не починай.

-Бачу, як чоловік розумію. Напився і так далі. Оф, горе моє йди сюди.

Фират бере Мірана і веде його.

-А ти звідки дізнався, що я тут?

-Ти зателефонував. Я почув жіночі голоси, музику і зрозумів дети. Клуб в нас один.

-Жінки... блин, я ж ледве Рейян не зрадив. Фират, дякую!

Міран обіймає Фирата.

-Мірааан...

-Дякую! Дякую! Щоб я без тебе робив!

-Та нема за що! Відпусти!

Міран відпускає Фирата і сідає в машину. Фират за ним.

-Дякую... ти б зрадив їй?

-Ні. Зупинився би.

-О...

-Мабуть...

-Ця. Чому мені не зателефонував? Не покликав?

-Та я телефонував же...

-З початку! З початку, Міран!

-Ну...

-Тебе до дому?

-Ні.

-А куди? До тієї?

-Ні. До квартири. А потім будь ласка куди скажу.

-Добре.

-Але я можу і таксі.

-Ага. Зараз! Я більше тебе одного не залишу!

-Дякую, ще раз!

-Та ладно. Кажи краще чому?

-Що чому?

-Що у вас з Рейян сталось?

-Вона не розуміє мене. Я кажу давай поїдемо. А вона... ти втікаєш від проблем.

-Ясно. Міран, таке буває.

-Угу.

-Добре, потім побачимо.

Вранці.

З самого ранку хтось дзвонить у двері. Рейян встала і відкрила. Там стояв Міран з букетом троянд і Фират. Міран став на коліна.

-Кохана, вибач будь ласка мене.

-За що?

-За вчорашній скандал.

-Вибачаю. А в ночі де був?

-Я...

-Я розумію. Ножки відчув треба ж походити. Тому мені цікаво де це ви ходили пан Міран цими ножками?!

-По місту. -добавив Фират.

-По місту?

-Так. Я думав. Про нас. Як вибачитись. Думав.

-А ночував де?

-В квартирі.

-Підтверджую.

-Оф...

-Рейяшка...

Міран обіймає Рейян стоючи на колінах. Рейян гладить його голову.

-Дякую, Фират. ЧАй будеш?

-Я до себе.

-Бувай.

Фират йде.

-Рейян?

-М?

-Ти пробачиш мене?

-Пробачила. Вставай.

Міран встав.

-Кажеш не пив?

-Ні.

-А вигляд такий собі...

-Рейян...

Рейян зайшла на кухню. Міран за нею.

-Послухай. Я хочу спокійно жити. Без проблем. Без ворогів. Мені ось цієї аварії вистачило! Зрозумій мене.

-Розумію.

-Я пропоную поїхати звідси. І саме за кордон. А знаєш чому?

-Бо там краще життя.

-Ще краще! Ну...

-Добре. Я згодна.

-Згодна?

-Угу.

Міран цілує Рейян.

-Але...

-Що?

-Йди в душ!

-Йду.