Договір на кохання

Знову проблеми!

Ранок.

-Коханий, може не підеш так рано на роботу?

-Піду. Тебе не чекаю. Побудь з сином.

-Чому?

-Побудь з нашим сином. Слухайся!

-Ех... добре. Ти правий.

-Кохаю тебе.

-І я любий.

Міран цілує Рейян. Рейян пригає на Мірана. Міран бере Рейян.

-Моя ж ти Рейян!

-А мило якось...

-Мишонок мій.

-А ти мій левчик!

-Від слова лев?

-Угу. Ррррр...

Міран сміється.

-А ти моя львиця!

-Правда?

-Звісно!

Міран відпускає Рейян.

-Все, я побіг! Кохаю тебе!

Міран цілує Рейян.

-І я.

Міран цілує Умута.

-Синку, гарно себе веди. Добре?

-Угу.

Міран пішов.

Рейян почала годувати Умута.

-Відкривай ротик.

Умут відкрив ріт.

-Ам! Молодець!

Рейян ще просить відкрити. Умут не хоче.

-Синку, давай!

-Ні...

-Треба їсти. Ти хочеш здоровим бути?

-Таак..

-Тоді відкривай ротик.

Умут відкрив ротик.

-Ам! Молодчинка, синочку мій.

Рейян цілує Умута.

Після роботи Міран летів до дому.

-Міран!

-Фират, я біжу до дому. Засумував за ними.

-Добре, завтра тоді. Тільки не жени на дорозі!

Міран побіг.

Минуло 2 години.

Рейян не розуміла чому нема так довго Мірана. Вона вирішила зателефонувати до офісу. Їй відповіла Міранова секретарша.

-Ало, Меліса, а ти не знаєш де пан Міран?

-Він 2 години потому пішов вже.