Договір на кохання

Ненавиджу своє життя!

-Мені здається мене зрозуміли всі.

-Так...

-Тоді до наступної зустрічі.

Викладач йде.

-Нормально?

-Рейян, не психуй!

-Що не психуй, Азра?!Де я того бізнесмена візьму?!

-Тато...

-Ні. Він же сказав тільки не у родичів. Ти можеш у мого взяти.

-Хм...не знаю навіть. Чула є один бізнесмен. Приїхав недавно. Але де ж ми для тебе його знайдемо.

-Ця...ой ладно вигадаємо щось. Я до дому! Бувай!

-Давай.

Рейян побігла до дому. Біля дому вона побачила як Бахар і Селім цілуються.

Вона пройшла мимо і пішла на кухню.

-Привіт, мамо.

-Привіт, люба. Як ти?

-Нормально. Ти як?

-Добре.

Заходить Бахар.

-Сестро, ти так рано.

-Угу...ходи за мною!

Рейян вийшла із кухні.

-Що з нею?

-У Рейян завжди перепади настрою.

-Біжи!

-Угу..

Бахар вийшла за нею.

-Що таке?

Рейян дає ляпас Бахар.

-Мало те, що ти цілуєшся в свої тільки 15 років та ще з моїм хлопцем!

-З хлопцем?! Щось я не чула, що ви про свої стосунки заявляли!

-Не чула....але ти знала, що я кохаю його!

-Кохаєш, не кохаєш! Але він тобі ніхто! Він мій!

-Що?!

Виходить Зехра.

-Доню, що тут у вас?

-Нічого мамо... просто моя сестра шлюхою виявилася!

-Що ти сказала?!

-Рейян, ти про що?

-Або ти розповідаєш і кидаєш його або...

-Або, що?! Все розповіси?!

-Рейян! Бахар! Та поясніть нарешті!

Виходить Махфуз.

-Що у вас тут діється?!

-Махфуз, тут дівчата зчепилися!