Договір на кохання

Ненавиджу її!

Міран швидко взяв Рейян і вони поїхали в лікарню.

-Не плач. Спокійно.

-Бахар! Ненавиджу її!

-Чому? Що сталося?

-Мама зателефонувала і сказала, що Бахар привела однокласника. Вони зайшли в кімнату, тато прийшов щоб подивитися що вони роблять, вони там... татові стало погано. Це через неї! Гадина!

-Ось це тааак...та вона ж начебто з Селімом зустрічається.

-Ну...тому йому і стало погано. Ненавиджу!! Як можна так?! Вона брехала! Всім брехала! Казала, що така чиста! Тато побачив і...

Міран взяв Рейян за руку.

-А я брехню ненавиджу! Ту людину яка мені бреше я ніколи не пробачаю!

Мірану стало не по собі.

-Рейян...

-Уявляєш? Як так можна?!

-Приїхали.

Вони зайшли в лікарню.

-Мамо, що там?

-Операція триває.

-Тримайтесь.-Міран.

-Дякую, Міран.

Почувся тихий плач. Рейян звернула увагу. Там сиділа Бахар.

-А вона тут що робить?!

Рейян побігла до неї. Вона готова була розірвати її. Якби не Міран, вона б вилетіла звідси.

-Рейян! Стій! Спокійно!-Міран.

-Пусти мене! Я вб'ю її!

-Рейян! Заспокойся, доню!-Зехра.

-Вб'ю!

-Чш...йди сюди!

Міран обймає Рейян.

-Тихо...тихо...

-Міран...

-Я поруч, все. Тихо. Чш... все буде добре. Чуєш?

-Угу.

-Все буде добре. Пан Махфуз видужає. Віриш?

-Угу.

-Все...ша...ша.

Міран усаджує Рейян.

-Посиди тут. Я водички принесу.

-Ні.

-Рейян, слухайся мене!

-Угу.

-Все.

Міран пішов за водичкою. Зехра сіла поруч.

-Доню, з татом все буде добре. Розкажи про себе. Бачу у вас з Міраном все чудово.

-Угу. Він мене дуже сильно кохає і я його.

-Я дуже рада за вас.

Міран приніс водички.

-На бери.

-Дякую.

-І вам пані Зехра.

-Дякую, Міран.

У Мірана був ще один стаканчик. Рейян косо подивилася на Мірана.

-Рейян...

-Не смій!

-Рейян, доню?

-Заспокойся.

-Тільки спробуй.

Міран дає води Бахар. Рейян кидає воду і біжить.

-Рейян!

-Пані Зехра це хвилювання. Нехай попсихує.

-Будь поруч з нею. Бо один раз так попсихувала, що ледве руки на себе не наклала.

-Зрозумів.

Міран побіг за нею. Рейян сіла на сходах. Міран поруч.

-Божевільна, моя, самогубка.

-Мама розповіла вже?

-Угу.

-Я тоді ж через батька. Він завжди казав, що Бахар золотце. А я...

Міран обіймає Рейян одною рукою.

-В неї нічого немає. Навіть батька рідного ледве не вбила. Вона вміє тільки...

Ну ти зрозуміла. А в тебе. Вчишся гарно. Робота буде чудова. Я є.

-Ха...ти перший в цьому списку.

Міран цілує Рейян в лоб.

-Звісно. Вона саме через мене тобі заздрить.

-Та взагалі не знаю, за що це ти мені такий?

-Теж не розумію...

Рейян здивувалася.

-За що ти мені така?

-Яка?

-Найкраща в світі!

-Міран...

-Що Міран?

Міран цілує Рейян.

-Ти не уявляєш, як сильно я тебе кохаю. Нікого не хочу крім тебе.

Рейян посміхається. Міран обіймає її.

-Моя найрідніша...

-Все, ходімо. Раптом з татом щось.

-Давай.

Вони прийшли саме вчасно.

-Що там, лікарю?

-Вашій мамі я вже сказав. Серце. Ми зробили все. Він впав в кому, стан тяжкий.

-Зрозуміло. Дякую.

-Нема за що.

Лікар йде.

-Рейян, спокійно.

-Угу. Мамо, ти як?

-Нормально. Головне, що живий.

-Ми тоді поїдемо.

-Їдьте. Якщо що скажу.

-Дякую.

Рейян і Міран пішли.