My love is the serial killer

🦒

- Ти привіз мене на середину лісу щоб поговорити?- запитала обережно я. Мені не хотілось його злити, хоча й після того що відбулось сьогодні, я майже впевнена що він не завдасть мені шкоди, але мені не подобається бачити його злим, тому що все таки якась невеличка крапля страху перед ним ще залишилась, хоч я її і не показую.
- Ні, ми тут не для цього. Але ми нікуди не підем доки не поговорим.- відповів спокійно чоловік.
- Добре, що ти хочеш знати?- знову задала питання я.
- Що вчора відбулось? Чому ти пішла додому пішки, чому напилась до втрати пам'яті? Це була реакція на все що відбулось? Якщо так то я розумію, це дуже складно прийняти, але чому тоді ти не поговорила зі мною?- почав задавати питання у відповідь чоловік.
- Александро.. Ти серйозно чорт тебе забирай? Ти ж такий розумний і проникливий, ти помічаєш кожну деталь, ти бачиш людей наскрізь, але ти не бачиш і не розумієш мене? Чому?!- агресивно запитала я. По салону автомобіля розлився тихий оксамитовий сміх чоловіка. Він запустив руку в своє волосся з усмішкою роздивляючись дерева що були навколо нас.
- Торкіо.. Якби ж я тільки знав чому.. Ти така складна і проста одночасно. І ти права я бачу людей наскрізь. Всіх, крім тебе. Я не можу прочитати твої емоції, почуття, думки, і це так сильно мене злить..- сказав спокійно чоловік.
- В мене були доволі змішані почуття вчора.. Це була агресія з каплею образи. Мені було неприємно почути що там на пляжі була перевірка, тому що яка до біса перевірка?! Ми підписали договір і я вже працюю на тебе, перевірку ти міг влаштувати перед тим як брати мене чортовим снайпером, але аж ніяк не тоді коли я вже ним є. Ти вчора показав свою недовіру до мене у чистому вигляді і мені дуже хотілось тобі врізати за це! Чесне слово, якби я не була в невеличкому шоці після всього що відбулось, я б врізала тобі прямо там, при всіх...- сказала чесно я і засміялась уявивши цю картину.
- Що ж.. Я мав би це передбачити... Передбачити твою реакцію і образу на мої слова. Але ти справді думаєш, що я поставивши під загрозу своє життя, взяв би тебе з собою на той пляж, якби не був в тобі впевнений?  Ти абсолютно права, ніякі перевірки після підписання договору вже не проводяться. Я сказав це вчора просто для того щоб всі вони відчепились від мене, ти ж бачила як хлопці почали злитись, а в мене не було абсолютно ніякого бажання з кимось сваритись і щось комусь доказувати. Тому якщо мої слова справді зачепили тебе, то вибач.- сказав Александро. Огоо він виявляється знає таке слово як вибач.. Це щось новеньке) Впринципі мене влаштувала його відповідь, і подумавши я зрозуміла що він правий, він би не взяв мене з собою, не будучи впевненим в мені, тому що це в першу чергу його ж безпека.
- Напитись до безпам'ятства в мої плани не входило. Ми з Кейт мали випити трохи вина і поговорити, але щось пішло не так.- розповіла вде спокійно я. Після його слів мені стало краще, і злість з образою відступили. Александро уважно дивився на мене. Він мовчки протягнув руку на заднє сидіння автомобіля і дістав звідти бронежилет, протягуючи його мені. Я взяла в руки цю доволі важку річ, і окинула питальним поглядом брюнета, що спокійно сидів за кермом.
- Одягни його, під спортивну кофту.- сказав чоловік. Я мовчки зняла з себе кофту, залишившись в чорній майці, і одягнувши бронежилет, натягнула кофту назад.
- Навіщо?- тихо запитала я.
- В нас зараз тут важлива зустріч, з дуже не хорошими людьми.- сказав Александро і усміхнувшись протягнув мені беретту.
-Заховай.- знову промовив чоловік. Я взяла беретту і зафіксувала резинкою спортивок за спиною, прикривши кофтою.
- Може ти поясниш що і до чого? Чи це знову перевірка?- засміявшись підколола я чоловіка.
- Торкіо заспокойся вже! Яка ж ти злопам'ятна.- відповів з веселою усмішкою він.
- Зустріч буде прямо тут в лісі, це один з невеличких кланів, які не несуть ніякої загрози, хоча вони думають навпаки, пам'ятаєш я розповідав тобі це коли ти вперше прийшла в офіс? Вони вважають себе небезпечними вибивалами, хоча насправді є шавками які забрели не туди.. Ми маємо передати їм один товар, ну а вони нас гроші.- спокійно говорив чоловік.
- Що за товар?- поцікавилась я. Александро хвилини дві мовчки дивився на мене, думаючи чи говорити чи ні.
- 100 кілограмів Колумбійського кокаїну вищого сорту.- відповів він.
- Що?! Якого чорта? Ти казав що «Corvo Nero» проти наркотиків!- викрикула я.
- Так. Саме тому у мене в багажнику зараз 4 пакети по 25 кг, з мукою вищого сорту. - хитро усміхнувся Александро.
- Грей... Ти справжній диявол!- сказала я, і по салону знову розлився приємний хриплий сміх, в перемішку з моїм.
- Ох дякую. Для мене це звучить як комплімент)- відповів він.
- Ну а ти чому не вдягаєш бронежилет? Чого ти чекаєш?- запитала я очікуюче дивлячись на нього.
- Я не можу.. Один з пунктів правил які виставив «покупець», ми з ним маємо бути без зброї, і без бронежилетів.
- Ти з глузду з'їхав?! Ти впевнений що вони не зможуть відрізнити муку від коксу?- запитала я, і весела атмосфера що щойно була в автомобілі від нашого сміху тут же зникла.
- Досить запитувати мене чи я впевнений. Так, я впевнений у всьому, що я роблю і говорю.- відповів він.
- Зустріч буде через 10 хвилин. Твоє завдання : стояти за мною, стежити за тим що робиться за спиною глави цього «крутого клану», і у разі небезпеки, тобто коли побачиш що хтось рипнувся до зброї стріляти. Вони бояться мене тому навряд чи серед них знайдеться сміливець який торкнеться зброї. Тому не переживай, ти просто постоїш біля мене, ми заберемо бабки і поїдемо звідси.- сказав він. Я трохи розслабилась тому що вірила йому.
Через 10 хвилин за 5 метрів від нашого авто зупинились два чорних мерседеси..

~~~~~~~~~~~~~~~•~~~~~~~~~~~~~~~~
Невеличка частинка, щоб ви несильно злились на мене☺️
Я прошу вибачення, за мою відсутність, і поставтесь будь ласка з розумінням) Я студентка медичного коледжу, останній курс🥲і зараз в мене практика, державні екзамени, захист диплому і куча всього іншого. Приблизно через 2 тижні я обіццяю, що відновлю написання книги, я нівякому разі її не закинула, і скоро на вас чекають цікаві і довгі частини✨
Дякую за розуміння❤️
                                                   Ваша Лі🙏🏻❤️‍🩹