My love is the serial killer

🐼

Запискою був чорний аркуш паперу з білими буквами. Короче все було чорне, коробка, сукня, підбори і навіть записка. І мені це дуже подобалось! Чорний - мій улюблений колір, завжди був, є і буде, і я щиро не розумію чому майже у всіх він асоціюється зі смертю і всім поганим на цьому світі? Він же такий неймовірний! Він наче з іншого всесвіту. Він такий ідеальний і глибокий, ти дивишсья на нього і наче дивишсья в якусь бездну, космос.. І залишається лише думати, що ти бачиш?просто якусь річ чорного кольору? чи можливо за цим чорним, всередині нього, якась інша галактика, така прекрасна і недосяжна... Чорний - це вічна класика, яка ніколи не вийде з моди.
Красивим почерком, від руки, в записці було написано:

« Ms.Torkio, щиро сподіваюсь що ви складете мені компанію сьогодні на одній нудній вечірці, і розбавите цей вечір своєю присутністю) Якщо ти все ж згідна, то чекаю тебе о 19:00 за цією адресою - St.****6.
P.S. Я сподіваюсь, що все ж вгадав з кольором і розміром)
Mr.Gray»

Як офіційно, міс Торкіо... Хм.. Нудна вечірка? Що ж, я давно нікуди не виходила, чому б не піти? Ще й в такому чудовому платті. І так в мене є 3 години на збори, як добре що я помила волосся коли прийшла з пробіжки. Залишилось лише зробити укладку і нанести трошки макіяжу. Моє каре не дає мені великого вибору у зачісках, тому я просто вирішила накрутити його, це не зайняло багато часу. А от з макіяжем довелось повозитись, я зробила стрілки, нанесла срібні блискучі тіні які переходили у чорні, на фарбувала вії, уклала гелем брови, ну і в завершення червона матова помада. На це пішло багато часу, бо фарбуюсь я рідко. І ось коли з макіяжем і зачіскою було завершено, годинник показував 18:20, пора одягатись. Я вдягнула на себе цю прекрасну сукню, і просто стояла перед зеркалом, дивлячись на себе хвилин 5. Коли я вдягнула її вона стала ніби ще прекраснішою. Шовкові складочки переливалися на світлі, виріз на нозі доходив до самого бедра, оголюючи всю ногу, виріз на спині теж був доволі глибоким і оголював майже всю спину, а зверху, в області лопаток, був срібний ремінець що скріплювала разом розріз на спині. Плаття приємно прилягало до тіла, і було наче пошите для мене. Сукня сіла ідеально по фігурі, обтягуючи тонку талію, й інші красиві місця, вільно струїлась по ногам. Настав час підборів, які я носила вкрай рідко, туфлі виявились дуже зручними, і розмір знову ж підійшов ідеально. Вони фіксувались срібним блискучим ремінцем навколо ноги, і виглядали не менш прекрасно ніж плаття. Ну що ж? Я готова. Пора виходити. Я взяла чорну маленьку сумочку, ключі від машини, і збираючись виходити з квартири зіткнулась з Кейт, яка якраз прийшла додому.
- Ооо бооже мій... Мааать, ти шикарна.. Це що на тобі? Плаття з нової колекції Gucci?- Кейт ходила навколо мене з широко розкритим ротом і роздивлялась зі всіх сторін. Я усміхнулась.
- Так, напевно. Ти ж знаєш я не розбираюсь в цьому. Цю сукню він прислав кур'єром, з запрошенням на якусь вечірку.- розповіла я все подрузі
- Ваау.. Нуу удачі красуне. Всі чоловіки там сьогодні будуть твоїми! Іди, доки не спізнилась, розкажеш все коли прийдеш!- з щасливою посмішкою Кейт обійняла мене і випхала за двері. Я тихенько посміялась, з того як сильно радіє за мене подруга, і пішла до машини, яка мирно стояла біля будинку. Я приїхала на парковку якогось клубу, чи щось на кшталт того о 18:55, парковка була позаду будівлі, тому я не встигла роздивитись що це було. На одному з парковочних місць стояв Александро і розмовляв з якимось чоловіком. Я припаркувалася на сусідньому біля них місці, і заглушила двигун. Александро тут же галантно відкрив двері машини і подав мені руку, і б'юсь об заклад, якби він був там сам, я б точно проігнорувала цей жест і кинула у відповідь якусь колючу фразу, на що він би закотив свої прекрасні голубі очі. Але я взявши з сидіння сумочку, мовчки прийняла його руку і обережно вийшла з машини, заблокувавши двері і сховавши ключі до сумки. Чоловік що стояв біля нього, виявився - Ніком? Ого, я й не впізнала його в костюмі з краваткою і гарно вкладеним блондинистим волоссям. Він зовсім не був схожий зараз на того юнака якого я врятувала від недовбивці. Та і здається він мене не одразу впізнав.
- Привіт Нік)- сказала з усмішкою я.
- Аліна) Радий бачити)- сказав хлопець і привітно обійняв мене, на подив обережно, а не як завжди ледве не збиваючи з ніг. Сьогодні він намагався бути стриманим, хоча його веселі ще ніби дитячі очі його видавали.
- Прекрасно виглядаєш- сказав Нік, продовжуючи роздивлятись мене, на зо я просто кивнула і почала роздивлятись чоловіка який весь цей час мовчки стояв біля мене. Він був вищим за мене на голову, і це враховуючи те що я на підборах. Голубі очі уважно бігали по моєму тілу, і нарешті він глянув прямо мені в очі:
- Так, все ж з розміром я вгадав)- прошептав чоловік.
- З кольором теж)- так само тихо відповіла я, роздивляючись його. Чорний костюм, чорна рубашка, не застібнута на два верхніх ґудзика, без краватки, чорний піджак. Чорне волосся гарно вкладене і лише одна прядка вибилась і спадала на лоб. Я необдумано, наче на автоматі протягнула руку і поправила його зачіску, чоловік спокійно стояв і спостерігав за моїми діями. Спокійно забравши руку я зробила вигляд що все так як і має бути, хоча всередині з'явилось якесь незрозуміле почуття, тому що я одразу ж згадала уроки психології, де розповідали що людина так проявляє свої почуття, ну через те що може поправити одяг, або зачіску тієї людини яка їй не байдужа. Чоловік ледь помітно усміхнувся мені, і запропонував взяти його під руку. Я взялась за його лікоть і ми пішли в сторону будівлі.
- Сьогодні тут відкриття клубу мого знайомого- розповів чоловік. Я лиш кивнула. Всі люди які були біля входу і на парковці уважно роздивлялись нас. Хм і чому? Так ми гарно дивимось двоє зараз, ми обоє в чорному наче Боні і Клайд, але невже це вартує стільки уваги в нашу сторону? Чоловік наче прочитавши мої думки, або можливо просто відчув як напряглась моя рука, сказав:
- Розслабсья, всі так дивляться, бо я вкрай рідко появляюсь на публіці з жінками. Я тут щось типу знаменитого холостяка.- прошептав чоловік мені на вухо, на що я здивовано глянула на нього з усмішкою.
- Так, я помітила, що всі жінки просто з'їдають мене поглядом. Сподіваюсь я залишусь сьогодні ціла?- так само з усмішкою запитала я. Мене це веселило, в мені бачать суперницю, а змагатись я люблю) Коли ми підійшли до входу, Нік загубився десь в натовпі гарно вдягнених людей, і почалась офіційна частина. Після короткого вступу, як я зрозуміла власник, розрізав ленту на вході, і всі пішли веселитись в середину. Інтер'єр був доволі гарним, кругом стояли столи з напоями і закусками, всі говорили розбившись на невеличкі компанії, звідусіль лунав сміх, стукіт бокалів, і розмови. Ми з Александро стояли біля столу з напоями, обговорюючи чудовий інтер'єр, і тут до нас підійшла якась дівчина. Це була висока блондинка, в ефектній червоній сукні, яка накинулась на чоловіка що стояв біля мене з обіймами.