My love is the serial killer

🦐

До пляжу ми бігли не швидко, в повній тиші. І коли ми добігли до лінії де закінчується тротуар і починається пісок, я зупинилась дивлячись на спокійний океан, який блистить і переливається від промінчиків сонця, що відбиваються в ньому.
Александро вказав рукою на пісок, пропонуючи бігти далі.
- Ми будемо бігати по піску?!- обурилась я, розуміючи як це буде важко.
- Так.- відповів він приспокійно і почав бігти.
-Стій!- крикнула я починаючи злитись. Чоловік повернувся і здивовано глянув на мене припіднявши брову.
- Якого чорта?! Ти приходиш до мене додому в 7 ранку, будиш мене, змушуєш бігати, ще й по піску! Цього пункту не було в договорі! Тому далі давай сам! Я пішла додому!- сказала йому я все що думаю на повишених тонах. Я не могла говорити спокійно, в мені прокинулась злість, через ранній підйом, недосипання, пробіжку, і ця злість наростала з кожною хвилиною все більше. Я розвернулась і почала йти назад, в сторону свого дому, з бажанням виспатись. Як тут він хватає мене за лікоть і різко розвертає до себе.
- А тепер слухай ти мене.- відповів спокійно чоловік, міцно тримаючи мою руку, яку я намагалась агресивно вивільнити.
- Через два тижні, важлива зустріч. Де моє життя буде повністтю залежати від тебе. Воно буде в твоїх руках! Ти мусиш бути в хорошій формі. Один не точний рух, і я труп. В тебе не буде права на помилку. Ми мусим тренуватись, бо тобі прийдеться довго лежати в одній позі, і тримаючи зброю, твоя рука не має здригнутись.- відповів він все ще спокійним голосом, хоча його голубі очі стали темними і виглядали погрозливо.
- Чому саме в 7 ранку?- запитала я намагаючись заспокоїти нову хвилю агресії.
- Хочеш бігати о 8 вечора, змучена після роботи? Без проблем.- відповів чоловік. Чорт! Він був настільки спокійним що це ще більше виводило мене з себе. Я мовчки вийшла на пісок, і почала повільно бігти до океану. Він закотив очі і побіг за мною. Я бігла вздовж океану, місцями втікаючи від хвиль, які наздоганяли мене через те що я наближалась занадто близько до води. Ми бігали мовчки десь хвилин 30. Ноги грузли в піску, і бігти було так важко що за 30 хвилин я просто впала без сил на пісок.
- Вставай- сказав чоловік подаючи мені руку.
- Іди до біса Грей!- відповіла грубо я, продовжуючи лежати, як тут він схопив мене за руку, і одним ривком підняв на ноги.
- Якщо я декілька разів дозволив тобі говорити зі мною в такому тоні, тільки через те що мене це веселило, то це не означає що так можна робити завжди. Ти зрозуміла? Не забувай з ким ти розмовляєш!- прошептав грізно він мені на вухо, тримаючи мою руку з такою силою, що напевне там залишиться синець. Такої люті в його очах і голосі я ще не бачила ні разу. І мене це дуже налякало, до мурашок... Але я не могла показати йому це. Хоча напевно він і так побачив цей дикий страх в моїх очах. І справді, це потрібно бути божевільним щоб говорити в такому тоні з босом мафії, але я просто не могла по іншому, агресії яка проявлялась в мені кожного ранку через ранні підйоми, було абсолютно все одно хто переді мною. Він відійшов від мене на крок відпустивши мою руку, важко дихаючи, і це було не від бігу, він так заспокоював злість яка просто розривала його зсередини. Я сіла на пісок, обдумуючи що робити. І вирішила.
- Добре містер Грей. Відтепер я буду займатись самостійно в залі, і не буду робити того, чого немає в нашому договорі.- відповіла я.
- Яка ж ти...- обірвав фразу на середині чоловік.
- Хто?!- запитала з викликом я.
- Pazzo.- відповів він вже спокійним голосом, на італійській.
- Що?- запитала «нерозуміючи» я. Хоча я добре знала італійську, і він щойно назвав мене божевільною. Я вивчала італійську з 17 років бо мені дуже подобається ця мова, і того зараз я досить добре нею володію, але я вирішила не розкривати всі карти, можливо скориставшись тим що я його не розумію, я зможу почути ще щось цікаве в свою адресу) Але він проігнорував моє запитання і продовжив.
- Ти будеш займатись під моїм контролем. Ми будемо виходити щоранку о 8, крім вихідних, і бігати трохи менше ніж сьогодні. По рукам?- запитав він, і тільки я хотіла погодитись бо вирішила що 8, це вже не 7, і по вихідних я зможу висипатись, як він перебив мене не давши сказати.
- Можеш не відповідати, це моє остаточне рішення і воно не обговорюється.- я закотила очі, і вставши з піску пішла в сторону дому, не сказавши йому ні слова, а він так і залишивсья сидіти там на піску.
Прийшовши додому я одразу ж пішла в душ бо після пробіжки була вся мокра і в піску. Коли я вийшла Кейт готувала сніданок, годинник показував 10:20.
- Доброго ранку) Рано ти сьогодні прокинулась- сказала Кейт.
- Доброго) А я й не прокидалась, мене нагло розбудили! Уявляєш? Цей псих прийшов сюди в 7 ранку, і змусив мене піти на пробіжку!- агресивно висказала своє незадоволення я.
- Ого.. Це ж класно) Він спортивний і хоче тебе такою зробити. Що в цьому поганого?- запитала вона.
- 7 ранку! Це перше! А по-друге, Кейт, ти ж знаєш я займалась спортом і бігала останній раз, коли була в школі, і то не на фізкультурі а втікаючи від поліції- сказала я і ми з Кейт засміялись. Так веселі були підліткові часи) Поснідавши я пішла до кімнати вирішивши відпочити трохи і заснула.. Прокинулась я о 4 годині дня від дзвінка в двері. Чоорт я проспала майже весь день. Зате виспалась) Кейт вже давно на роботі, тому мені довелось встати і піти в сторону дверей. Дістали будити мене! Ще один такий раз і я відключу цей чортовий дзвінок. Відкривши двері переді мною стояв кур'єр з не маленькою чорною коробкою в руках, перев'язаною срібною стрічкою.
- Аліна Торкіо?- запитав він.
- Так- відповіла я не розуміючи нічого.
- Розпишіться і отримайте- сказав він, я мовчки поставила свій підпис і закрила двері забравши коробку з його рук.
Відкривши її я побачила якусь записку, яку відклала, аби прочитати пізніше, і одразу ж дістала з коробки чорну шовкову сукню в підлогу, з вирізом на спині, глибоким декольте та вирізом на нозі. Чоорт.. Хоч я і не люблю сукні але вона прекрасна. На бірці, що була на сукні, гарними срібними буквами було виведено «Gucci». Разом з сукнею лежали чорні туфлі на доволі високих підборах. Ну і що це все означає? Я взяла в руки записку і почала читати.