Дорогий зведений братик|Переклад

ІІ.

Ну і як поводився сьогодні твій зведений брат?  - Запитала Вікторія по телефону.
Ліжко піді мною заскрипіло, коли я перекинулася на живіт і важко зітхнула.
- Як останній козел, втім, як і завжди.
Я не розповіла своїй найкращій подругі Вікторії про виставу, яку влаштував мені Елек, і про нашу розмову у ванній у п'ятницю ввечері.  Я була збентежена і вирішила, що ця історія назавжди залишиться моїм секретом.  Пошук у Гуглі на тему пірсингованих членів того вечора закінчився для мене безсонням.  Дозвольте вам повідомити, що якщо хтось досить безневинний спробує набрати в пошуковій системі «Принц Альберт», то буде неймовірно здивований.  Була неділя, і наступного дня Елек мав відправитися в мою школу, де ми з ним навчатимемося у випускному класі.  Так що дуже скоро кожен мій однокласник зможе познайомитися з моїм прикольним зведеним братиком.
Вікторія, здавалося, була вражена моєю відповіддю.
– Він усе ще не розмовляє з тобою?
– Ні.  Сьогодні вранці він спустився вниз, налив молока в пластівці і знову пішов до кімнати.
- Як ти думаєш, чому він досі не витягнув свою палицю з дупи?  Що він викаблучується?
Бачила б вона його іншу «палку»!
– Між ним і Ренді відбувається щось недобре.  Я, звичайно, намагаюся не приймати те, що відбувається близько до серця, але це просто жерсть.
Жесть… ось пірсинг на члені – це жерсть!
Господи, і що мені не лізе в голову… головка… з пірсингом.
Ось зараза!
– Як ти думаєш, він мені сподобається?  - Запитала Вікторія.
- Про що ти?  Кажу ж тобі, це диявол, - обурилася я.
– Так, я знаю, але… все-таки, ти думаєш, він мені міг би сподобатися?
Якщо чесно, я знаю, що Елек точно її смак.  Вікторія любить темноволосих похмурих хлопців, навіть якщо вони не такі красені, як Елек.  І це ще одна причина, через яку я вирішила не ділитися ні з ким деталями нашої зустрічі у ванній.  Досить їй почути, що має пірсинг на члені, і я ніколи не зможу виставити її зі свого будинку.  Однак, оскільки Вікторія вже дуже скоро сама зможе оцінити його зовнішність, я вирішила бути з нею трішки відвертішою.
– Послухай, він і справді просто привабливий, зрозуміло?  Якщо чесно, то ... він шалено сексуальний.  Але, розумієш, приголомшлива зовнішність – це єдине, що в нього є.
– Добре, тоді я йду до вас.
– Ось тільки цього не треба.  Ні, нічого подібного.  - Я засміялася, але в глибині душі мені зовсім не подобалася думка про те, як Вікторія кидається на Елека, навіть якщо він сам і не виявить до неї жодного інтересу у відповідь.
– Тоді, які у тебе плани на сьогоднішній вечір?
– Ну, бачиш, ще до того, як я з ним познайомилася і зрозуміла, яке це мудило, я передбачала влаштувати недільну вечерю для нас усіх – для всієї родини.  Ну, ти знаєш, моя особлива вечеря.
– О!  Тетразіні з куркою?
Я розсміялася, бо це єдина страва, яку я справді добре вмію готувати.
- Як ти здогадалася?
– А може, ти збираєшся показати своєму дорогому зведеному братику, де раки зимують?
–Я не стану з ним зв'язуватися.  Навпаки, я втоплю його у своїй доброті.  І мені немає справи до того, наскільки гидко він збирається поводитися зі мною.  Найгірше, що я можу зробити, це дозволити йому думати, що це мене турбує.
* * *
Мама допомогла мені накрити на стіл, поки готувалися тетразини.  Мій шлунок бурчав, але швидше за все від того, що я дуже нервувала, а зовсім не від запаху вершкового соусу з часником, що лунав від плити.  Мені справді зовсім не посміхалося сидіти за столом разом з Елеком, тобто якщо він, звичайно, зійде до того, щоб приєднатися до нас.
- Грето, чому б тобі не піднятися нагору і не спробувати переконати свого брата спуститися до нас?
- А чому я?
Мама у цей момент відкривала пляшку вина.  Вона єдина з усіх нас, хто пив вино і, схоже, їй це було потрібне.  Вона налила трохи, відпила ковток і сказала:
– Послухай, я ще можу зрозуміти, чому йому не подобаюсь я.  Він бачить у мені ворога і, можливо, звинувачує певною мірою в тому, що його батьки тепер не разом.  Але немає жодних причин, через які він міг би погано ставитися до тебе.  Просто спробуй достукатися до нього, і тоді подивимося, може, в тебе вдасться змусити його розкритися хоч трохи.
Я знизала плечима.  Якби вона знала, наскільки відкритим він був тоді, у ванній кімнаті.
Коли я піднялася вгору сходами, у голові звучала тема з фільму «Щелепи».  Тільки думка, що треба постукати в його двері, лякала мене до жаху.  Я не знала, з чим я зіткнуся, якщо він все ж таки відчинить ці двері.
Я постукала.
На мій подив, Елек відкрив майже відразу.  З куточка його губ звисала ароматизована гвоздична сигарета.  Солодкуватий запах диму торкнувся моїх ніздрів.  Він глибоко затягнувся, а потім навмисне довго видихав дим прямо мені в обличчя.  Голос у нього був низький і ледачий.
- Чого тобі?
Я намагалася показати, що не помічаю його хамства, але зрадницький кашель видав мене.
Спокій, Грета, тільки спокій.
– Вечеря майже готова.
На ньому була біла майка без рукавів, і мої очі одразу ж прикувала напис «Щасливчик» на рельєфному біцепсі його руки, якою він притримував двері.  Волосся в нього було мокре, і з джинсів, що низько сиділи на стегнах, виглядав пояс білих боксерів.  На мене дивилися очі кольору заліза .  Він був захоплюючим, просто неймовірно гарним… для такого виродка.
Я так і стояла б, як зачарована, але тут він заговорив.
– Чому ти на мене так дивишся?  – спитав він.
- Як так?
– Наче намагаєшся згадати, як я виглядав минулого вечора… і ти хотіла б приготувати мене на вечерю.  - Він хмикнув.  - І чому ти мені підморгуєш?
Чорт.  Моє око починає смикатися, коли я нервуюся, і це виглядає так, ніби я підморгую.
– Це просто тік.  Що ти про себе думаєш?
Обличчя його потемніло від гніву.
–Я уявив?  Та невже?  Здається, моя зовнішність - це все, що в мене є, вірно?  То чому б мені не скористатися цим?
Про що він говорить?  Я вражено мовчала, а він продовжував:
– Чому ти червонієш… тут дуже жарко для тебе?  Або… – додав він уїдливо, – це тому, що я шалено сексуальний, адже так?  – Його зуби блиснули у злій усмішці.
Чорт.
Адже це ті слова, якими я описала його, коли говорила по телефону з Вікторією.  Він підслухав нашу розмову.
Моє око смикнулося.
– Ну ось, ти знову мені підморгуєш, – глузливо продовжував він.  - Я змушую тебе нервувати?  Ти тільки подивися на себе, червоний - явно твій колір.
Я в ту ж мить розвернулась і кинулася до сходів.
– Ми підійдемо один одному, враховуючи, що я все-таки диявол!  – крикнув він мені навздогін.
* * *
Елек, ні слова не кажучи, поклав собі їжу на тарілку, а я не одривала очей від кільця в його губі.  Ренді дивився на нього з презирством.  Моя мама кілька разів наповнювала свій келих вином.  Так, наша власна версія сімейки Брейді .
Я вдала, що просто насолоджуюся тетразини, і намагалася не думати про те, що він підслухав мою телефонну розмову і тепер знає, що я знаходжу його сексуальним.
Мама заговорила першою.
– Елек, що ти думаєш про Бостон?
– Оскільки я нічого ще не бачив, крім цього будинку, можу сказати, що це велика дупа.
Ренді жбурнув вилку на стіл.
- Ти що, не можеш і п'яти секунд протриматися, щоб не нахамити своїй мачусі?
- Залежить від ситуації.  Вона не може припинити напиратися хоч на якийсь час?  Я знав, що ти одружився з зрадницею, татку, але щоб вона була ще й алкашка!
– Ти нікчемний шматок лайна!
Нічого собі!
І знову Ренді вразив мене вибором слів, з якими він звертався до сина.  Звичайно, Елек був той ще придурок, але мене щоразу шокувало те, що мій вітчим взагалі використовує такі лайки.
Елек підвівся, різко відсунувши стілець, і жбурнув серветку на стіл.
- Я поїв.  - Він глянув на мене.  - Ці тітьки Зінні, або як вони там називаються, були дуже смачні, сестричка.
Слово «сестричка» злетіло з його мови, просякнуте сарказмом.
Коли він вийшов, у кімнаті повисла мертва тиша.  Мама заспокійливо поклала долоню на руку Ренді, а я задумалася про те, що могло статися між Елеком та його батьком, що викликало настільки явне напруження у їхніх стосунках.
Підкоряючись імпульсу, я схопилася з-за столу і теж піднялася нагору.  Моє серце билося як шалене, коли я постукала в двері Елека.  Він не відповідав, і я повільно повернула ручку і прочинила двері.  Він сидів на краю ліжка в навушниках, спиною до мене, і курив ароматичну сигарету.  Він не бачив, що я увійшла, а я зупинилася біля дверей, роздивляючись його.  Він нервово тремтів ногою і виглядав при цьому пригніченим і спустошеним.  Елек загасив і відкинув сигарету, але тільки для того, щоб, потягнувшись до тумбочки, взяти з неї пачку цигарок і дістати ще одну.
– Елек, – вигукнула я.
Він здригнувся, повернувся і зняв навушники.
- Якого біса?  Ти мене до усрачки  налякала.
- Пробач.
Він запалив сигарету і показав мені на двері.
- Забирайся.
- Ні.
Він закотив очі і повільно похитав головою, надягаючи навушники і глибоко затягуючись своїм дурнем.
Я підійшла і сіла поряд із ним.
– Ця погань тебе вб'є.
Хмара диму вирвалася з його рота, коли він відповів:
- От і чудово.
– Але ти ж так не думаєш.
– Будь ласка, дай мені спокій.
- Ладно як хочеш.
Я вийшла з кімнати і почала спускатися сходами.  Його пригнічений, понурий вигляд у той момент, коли він не підозрював, що я за ним спостерігала, допоміг мені більше, ніж будь-що ще, утвердитися в моєму намірі зрозуміти свого брата.  Мені було необхідно знати, чи це була лише його захисна маска, чи він і справді така скотина.  І чим мерзотніше він поводився зі мною, тим більше мені хотілося йому сподобатися.  Це був свого роду виклик.
Я повернулася на кухню і попросила Ренді номер телефону Елека, щоб забити його в свій мобільник.  А потім я відправила йому есемеску.