Дорогий зведений братик|Переклад

XIX.

Виявляється, він повертався за мною?
Я мимоволі притиснула руку до грудей, ніби намагаючись утримати серце, що так і норовило вистрибнути звідти.
Була вже середина ранку, з вікна долинав звичний шум вуличної суєти.  Сонячні промені заливали мою кімнату.  Я відпросилася з роботи, бо сьогодні хотіла закінчити читання книги.
Увечері планувалося святкування тридцятирічного ювілею колеги у нічному клубі у центрі Манхеттена.  Але я не була впевнена, що встигну на той час дочитати до кінця записки Елека.
Я пройшла на кухню, щоб налити води, і змусила себе з'їсти батончик мюслі.  Мені знадобиться енергія, щоб продиратися через наступну частину книги.
То він повертався за мною?
Я знову згорнулася калачиком на кушетці, глибоко зітхнула та перейшла на наступну сторінку електронної книги.
* * *
Одержимість людиною треба лікувати таким самим способом, як і наркозалежність.  Якщо я не міг бути з Гретою, то не слід було підтримувати з нею жодних стосунків, бо я міг втратити контроль над собою.
Не можна було ні дзвонити, ні писати.  Це було дуже важко, але я не повинен був навіть чути звук її голосу, якщо ми вже не маємо права бути разом.
Але це зовсім не означає, що я не думав про неї, як одержимий, щодня.  Першого року це було особливо важко.
Стан мами виявився нітрохи не кращим, ніж було до мого візиту до Бостона.  Вона нав'язливо намагалася витягнути з мене інформацію про Ренді і Сару, постійно паслася на сторінці Сари на Фейсбуці і звинувачувала мене в тому, що я зрадив її, визнавши, що мачуха зовсім не така погана, коли з нею ближче познайомишся.
Я мав рацію, припустивши, що вона ніколи б не змирилася з думкою про те, щоб ми з Гретою були разом.  Яка сумна іронія долі: мама була одержима Сарою, і таємно від неї я був схиблений від дочки Сари.  Дивну парочку божевільних ми тоді являли собою.
Не минало жодного дня, коли я не думав із гіркотою про те, що Грета може бути з іншим хлопцем.  Сама ця думка зводила мене з розуму.  Я був далеко від неї і почував себе абсолютно безпорадним.  Як не дивно, але якась моя частина навіть бажала хоча б мати можливість захищати її як сестру, якщо вже нам не судилося бути разом.  Хворий на всю голову, правда?  А якщо хтось її образить?  І я навіть про це не дізнаюся і не зможу покарати мерзотника.  Треба було викинути з голови нав'язливу думку, що вона може завести роман з іншим, твою матір.  Але при одній думці про це я в безсиллі бив кулаком по стіні своєї спальні, ледь не проробивши в ній дірку.
Якось уночі я втратив контроль над собою і надіслав їй повідомлення, написавши, що сумую за нею.  Я попросив її не відповідати.  Вона так і вчинила, чому мені стало ще гірше.  Я присягнувся більше не робити таких помилок.
Моє життя повернулося в те ж русло, що і до переїзду в Бостон: я курив, пив і трахав дівчат, які мені були байдужі.  Існування моє було порожнім і безцільним з тією єдиною відмінністю, що в глибині душі, під усім цим брудом, мені хотілося більшого – я прагнув до неї… Вона показала мені, що існують стосунки між людьми, яких мені не вистачало все моє життя.