До школи я повернувся із неоднозначним настроєм.
Ми з Бренданом не сварилися, навіть переписувалися (хоча і в листуванні сперечалися, який фільм краще) та, в принципі, я був задоволений потеплінням між нами. Не знаю, чи можна тепер назвати нас друзями чи ні, але точно не ворогами.
Моя шафка була чиста, як попка немовляти. Звичайно, смішки за спиною і стусани в коридорах не припинилися, розумію, таке не припиняється за одну секунду. Але, загалом, все не так вже й погано.
— З одужанням! — Блейз крутився поруч, поки я намагався відкрити свою нещасну шафку. Неймовірно, що замок заклинило саме зараз перед фізикою! — Ти пропустив не одну дивину. Одна з яких мій брат. Уявляєш, він припинив мене дратувати! Так, це неможливо, тому що він все ще дратує... але в окремих випадках. Це дивно! Він навіть не хвилювався з приводу розрива з Пендрагоном! Ні, одразу ж побіг за альфою з твого класу...
— Абель, — підказав я, намагаючись відчинити дверцята.
— Правильно. Адже Абель молодший Блейна на рік. Зазвичай Блейн і на це звертає увагу, але зараз ходить за цим дивним панком мало не по п'ятах.
— Кохання?..
— О боже! — Блейз легко відштовхнув мене від шафки, а потім однією рукою відчинив дверцята.
Ось уже не думав, що хтось молодший за мене буде сильнішим...
— Дякую, — розсіяно відповів я. — А ти сильний, як для омеги.
І тут мені захотілося прикусити собі язик. Блейз терпіти не може стереотипи про милих беззахисних омег, які, до речі, він усіма силами намагався обійти. Але так як слово не горобець, мені довелося вислухати трохи гнівне, але досить вперте:
— Ніде не сказано, що омеги слабші за альф! Навіть у генетиці, бо я двічі робив доповідь на цю тему! У нас усіх по дві ноги та по дві руки, просто омеги вміють народжувати! Чому одна особливість має на нас такий вплив? Знаєш, ось якби ти з дитинства ходив на турнік, грав у футбол або просто зайнявся б спортом, то не був би таким... — він запнувся, мабуть, підбираючи слова, — ботаном на вигляд.
— Так, зі спортом я не дружу, хіба що з бігом. Але мені доводилося бігати за автобусами в Сіетлі, тому я навіть не вважаю це за спорт. І мене все влаштовує, — я дістав із шафки потрібні книги. — Думаю, альфи вище за нас і більше... хм... — як би не зачепити його почуття? — ...шанують спорт, бо так склалося історично. Згадай історію! Більшість політичних персон саме альфи, а омеги або йдуть на самопожертву або з'являються ближче до двадцятого сторіччя.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Казки в реальності
FantasyГерої казок цілком реальні. Вони живуть у Гріммвілі, чудово прикидаючись звичайнісінькими людьми. Навіть своїх дітей виховують як звичайних. Здавалося б, а чому Мелорі з татом переїхали сюди? Але, виявляється, йому теж випала доля героя. ДРУГА ЧАСТИ...