В машині ми їхали у повній тиші. Блейз хмурився, не розуміючи, чому я і Брендан постійно так нервово переглядаємося. Адже вся справа в тому, що нам не можна й рота розкривати про те, куди ми їдемо посеред уроків, адже у заняття ще не закінчилися, а сказати правду — значить розкрити таємницю походження сім'ї Б'ю.
— Ви щось задовго мовчите, — сказав Блейз на задньому сидінні, склавши руки на грудях. — Сімейна сварка? Знову?
Я не зміг промовчати:
— Та чому ж саме сімейна? Це нова мода так нас називати?
— То ви просто не знаєте, які про вас поповзли чутки, молодята, — хмикнув Блейз. — Ви так часто стали зависати разом, що дехто вважає це дивним. А ще ви реально більше схожі на парочку, яка все ніяк не може вирішити, хто митиме посуд.
О ні! Та Брендану тільки дай шанс поскаржитися! Я подивився у вікно, бо альфа вже відкрив рота:
— Скажи Блейз, ми з Мелорі могли б стати справжньою парочкою?
— Так, — відповів він. — Я не майстер у сердешних справах, але ж пару місяців тому ви один одного терпіти не могли, а зараз не розлий вода. Блейн каже, що таке відбувається рідко, частіше у фільмах.
— Ось чув? — Брендан кинув на мене швидкий погляд і продовжив стежити за дорогою.
— А, то ти психуєш, що Мелорі тебе динаме, — та не так прямолінійно, Блейз! — Не дивно. Складно довірити комусь своє серце, коли все життя доводиться виступати і за омегу, і за альфу. Мел, у тебе ж немає батька, я правильно пам'ятаю?
— Я дивуюся твоїй тактовності, — зітхнув я.
— А що не так?
— Знаєш що, Блейзе, — знову заговорив Брендан. — Ти його захищаєш, бо я тобі не подобаюсь.
— Істину кажеш.
— Але хіба я не змінююсь?
— Тільки для Мелорі, а для решти ти той самий мудак, який програв мені в армрестлінгу.
Я здивовано перевів погляд на збентеженого Брендана, якому довелося боронити свою гордість:
— Йому просто пощастило! У нього явно генетичний збій, зрозуміло? Це дуже сильний альфа у мініатюрному тілі, Халк!
Блейз засміявся, притискаючи до себе кобуру, де, як я зрозумів, був навчальний меч:
— Тобі так важливо, що про тебе подумає Мелорі? Мило, мабуть. Мел, дай йому шанс, га!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Казки в реальності
FantasiГерої казок цілком реальні. Вони живуть у Гріммвілі, чудово прикидаючись звичайнісінькими людьми. Навіть своїх дітей виховують як звичайних. Здавалося б, а чому Мелорі з татом переїхали сюди? Але, виявляється, йому теж випала доля героя. ДРУГА ЧАСТИ...
