Казки в реальності

Звичайний день Суміре де Сноу

Ранок у Суміре починається з будильника, як і у всіх звичайних людей.

Він встає раніше за інших у будинку, а потім збирається на ранкову пробіжку вулицями. Все одно в такий час зустріти людей дуже малоймовірно, а Суміре просто терпіти не міг бачитися з людьми, тому, начепивши навушники, він покидає будинок з думками про майбутній день.

Загалом нічого особливого. Зазвичай він би міркував про те, як йому самотньо, але заводити стосунки сам не наважувався, та й не вмів, але останнім часом все життя змінилося на краще. Він знайшов собі справжніх друзів, хто міг би подумати! І хто? Блейн Б'ю, який ще кілька днів тому викликав у Суміре роздратування, але познайомившись ближче, Суміре зрозумів, що вони схожі. Крім Блейна цікавим співрозмовником виявився вічно розсіяний Ел, з яким вони раніше взагалі не перетиналися. Нехай не так багато, але тепер навички спілкування покращуються, Суміре може спокійно спілкуватися з людьми з гуртка казкарів.

— ...Суміре!

Він зупинився на півдорозі, вийняв навушник та обернувся на оклик.

Нєж, виявляється, намагався його наздогнати, але не зміг, тому зараз довелося почекати його наближення. Суміре здивувався:

— Щось не пам'ятаю, щоб ти вставав так рано. В чому справа?

— Я хотів бігати вранці з тобою, але проспав і ти побіг без мене, — відхилившись, відповів Нєж, а потім щиро посміхнувся.

Суміре ненавидів, коли він так робить, цей альфа не повинен викликати такий приємний потяг, це неправильно.

— Навіщо? — холодно відповів Суміре. — Твій живіт навіть бігцем не прибереш.

— Що? Живіт? — схаменувся Нєж, обмацуючи прес, який раніше не викликав сумнівів у своїй ідеальності. — Серйозно? Чи ти просто підколюєш?

— Підколюю. Твоя наївність мене бавить.

— Я просто вірю тобі, — знову усміхнувся Нєж, заспокоївшись за свою статуру. — Останнім часом ми мало спілкувалися, бо ти переживав через своє походження. Тепер треба надолужити втрачене, давай бігати разом!

Подумки Суміре тріумфував: йому подобалася безмежна увага і прихильність Нежа до своєї персони, але це все все давило на совість. Нєж — син прийомних батьків, які дали йому притулок над головою, тому ставлення до сім'ї у Суміре було збудовано на принципі відплатити подякою.