На шляху до твого серця

Розділ 20

Минуло декілька днів, перш ніж ми з Даніелем змогли побути на самоті. В мої вихідні він був надто зайнятий роботою, тому ми обмежувалися смс-повідомленнями та дзвінками не довше двадцяти хвилин.

І ось нарешті я стою перед дзеркалом, ще раз розглядаючи свій вигляд, аби впевнитися, що все ідеально. Я взула білі кросівки, блакитні джинси із завищеною талією, білу футболку та теплу сорочку в клітинку, яка була в коричнево-бежевих тонах.

Сьогодні було досить прохолодно, не зважаючи, що надворі був майже кінець червня. Даніель сказав, що хоче прогулятися зі мною містом. І коли я почала хвилюватися, то він сказав: «Мені начхати на ризик бути поміченими. Я хочу провести час з тобою».

Лунає дзвіночок і я, поправляючи своє випрямлене волосся, йду до дверей. Відчиняю їх і бачу Даніеля в чорних джинсах, чорно-білих кросівках, та сірому худі. Він посміхається, спершись на двері, і дивиться на мене.

— Привіт, — розгублено дивлюся на хлопця. — Чому ти так посміхаєшся?

— Ми два дні не бачилися і я ледве стримуюся від того, аби зацілувати тебе і нікуди не піти, — відповідає Даніель.

— Тоді зрозуміло, — теж посміхаюся і обіймаю хлопця. — Я сумувала, — шепочу.

— Я теж.

Зачиняю двері, кладучи ключі в свою невеличку чорну сумку, закидаю її на плече і вслід за Даніелем йду на вулицю. Він простягає мені руку і переплітає наші пальці, виглядаючи при цьому серйозним. На моєму обличчі знову з'являється усмішка і ми йдемо до центру міста.

Даніель розповідає як провів два дні без мене, згадуючи купу смішних моментів, доки ми не заходимо в торговий центр.

— Хочеш кави чи ще чогось смачненького? — хлопець дістає гаманець, дивлячись його вміст.

— Я була б не проти лате, — відповідаю хлопцю з посмішкою, і обіймаю його праву руку, кладучи на неї голову, доки він робить замовлення в маленькій кав'ярні.

Ми забираємо наше замовлення і йдемо до виходу, насолоджуючись неймовірно смачними та солодкими напоями. Даніель взяв карамельно-ванільне лате для мене та американо з молоком для себе.

Йдучи через десятки магазинів, я помітила на вітрині два манекени, де знаходилися парні костюми смарагдового кольору. Я зупиняюся, тягнучи Даніеля до себе.