На шляху до твого серця

Розділ 11

Амелія

Прийшовши додому, я одразу ж наповнила вазу водою і поклала туди букет темно-синіх троянд.

Це вже був п'ятий букет за тиждень.

І в мене, до речі, закінчилися вази. Потрібно йти до магазину і купляти ще.

З того дня, як Даніель мене мало не поцілував, ми не розмовляли. Він навіть не часто з'являвся у готелі. Якщо ми навіть і зустрічалися, що ставалося випадково, то нічого окрім «Доброго дня» він не казав.

Суботнього ранку я збирала речі на роботу, тому що моя зміна знову випала на ніч. Перед роботою я ще гуляла із Мією по місту, тому прийшла до готелю на годину раніше. Зайти туди я вирішила зі звичайно входу, а не чорного.

За стійкою стояли Крістоф та Джейк. Вони про щось розмовляли і я не хотіла заважати їхній розмові, тому попрямувала одразу до роздягальні, помахавши їм рукою. Крістоф з посмішкою теж мені помахав, і я посміхнулася у відповідь.

— Обережно!

Я стикаюся із кимось, після чого чується, як щось досить легке падає на підлогу. Я і сама ледь не падаю, але мою талію обіймає чужа рука і тримає, аби я не зустрілася лицем із білою плиткою.

— Все гаразд?

Впізнаю голос і розплющую очі, які до цього часу були закриті. Переді мною стоїть Даніель. Наші тіла мало не переплетені. Там, де знаходиться його рука, моя шкіра обпеклася. Я хочу більше дотиків до тіла, але не можу цього собі дозволити, тому просто киваю і він відпускає мене, перед цим впевневшись, що я твердо стою на ногах.

— Ти сьогодні працюєш, так?

Я знову киваю.

— Намагайся сьогодні не так сильно боятися роялю. Страх — це не те, що має тобою керувати. Ти сама повинна ним керувати. Будь вище нього, і я впевнений, що в тебе вийде знову заграти.

Він посміхається і йде до виходу, а я прямую до роздягальні. Можливо, Даніель має рацію і мені варто почати боротися, а не тікати?

До моєї зміни ще є пів години, тому я вирішую піднятися на кухню. Впевнена, Маркус знайде щось мені для перекусу. Зрештою, після робочого дня, у них залишається багато невикористаних продуктів і непроданих десертів.

Зайшовши на кухню, я привіталася з персоналом, який прибирав кухню, і пішла до Маркуса.