3 Том. 19 Глава - Зло, котре рветься наззовні

19 6 0
                                    

__________

Він лежав на моїх руках, невгамоно сміючись. По ньому було видно, що його психіка просто зламалась. Мої спроби врозумити його були марними... Він раз за разом повторював, щось накшталт що Сем закінчив як справжній чоловік, лише я один ховаюсь за чужими спинами... Але в один момент в ньому немов щось перемкнулось і він притих. З його очей більше не текли сльози. Лише одна , і та скупа, сльоза потекла на останок і він сказав: "- Пішли, у нас мало часу."    

__________

Крізь напівзруйновані вулиці пробирались вони уже  втрьох... Ічіро мовчав і слова з вуст не проронив. Харумі лише встигала доганяти його. Їй здавалось, що він змінився. Йому не здавалось нічого, він лише хотів виконати прохання свого покійного друга. В нього не було цілі, була тільки кривава дорога вперед, сповнена ненависті до себе і страждань втрати дорогих людей. 

*Ще кілометр півтора до бункеру...*, - думала Харумі.

Раптом дівчинка почала прокидатись, і Харумі, й Ічіро зупинились, і обступили дівчинку. В їх очах проблиснув промінчик надії. Почекавши ще декілька секунд вона прокинулась повністю.

"- А де мій братик?", - спиталась дівчинка.

Навіть Харумі відчула, як в Ічіро щось обірвалось. Але поглянувши на нього вона здивувалась. Його обличчя було спокійне, без емоційне. 

"- Твій старший брат пожертвував своїм життям, щоб урятувати життя як мінімум трьом людям, мої співчуття.", - сказав Ічіро і підняв голову доверху, розглядаючи незмінне похмуре небо.

*Її дитячий розум ще не може усвідомити наскільки це жахлива подія, але коли вона підросте... Так підросте... Вона буде ним гордитись... Так само як і я*, - роздумував Ічіро.

По її очах потекли сльози.

"- Чому ти його не врятував... Чому пожертвував собою він... А не ти...", - говорила заплакана,  захлинаючись в істериці дівчинка.

Ічіро змовчав. Він старався перебороти хвилю агресії і ненависті до себе.

"Ти права... Я мав померти вже давно... Але напевно це свого роду покарання, дивитись як через мою безсилість помирають люди... Хочеш можеш ненавидіти мене всім серцем... Але твій брат, попросив мене врятувати тебе... І я цілком і повністю віддам себе його проханню",- говорив монотонно Ічіро, що навіть в Харумі, пробіглись мурахи по спині, від його холоднечі.

Судний деньWhere stories live. Discover now