Я лежав на галявині з густою травою. Вітер гасав по полю туди-сюди, роздуваючи траву, яка лоскотала моє обличчя. Тіло було немов занурене у смолу. Ледь-ледь поворушивши пальцем руки, переді мною здійнявся вітер , такої сили що я аж заплющив очі, щоб захистити очі від сторонніх предметів, які б могли потрапити туди. За секунду ситуація змінилась повністю в протилежну сторону.... Тепер я ... Я навіть не розумів де знаходжусь... Переді мною була темрява в якій виднівся світлий силует двох людей, напевно людей, тому що з ними було щось не так... Навколо них вилась чорна димка, яка текла по жилах. Спостерігаючи за ними, я зрозумів, що вони також наглядають за мною. Від цього моменту мені стало не по собі.
*- Я у своїй... Свідомості? *
В відповідь лунала лише тиша...
*Якщо я не в свідомості, тоді де я?*
Один з силуетів окликався, знайомим жіночим голосом:
"- Зараз ми в твоїй душі"
"- Добре тоді 2 питання: чому ти не керуєш мною, і хто поруч з тобою?"
У відповідь я почув тільки дві негативні відповіді.
"- Якби я знала... Я не можу відчути його, але враження, що ми з ним схожі... І схоже що це він зараз тобою керує."
"- А чому ти не взяла контроль?"
"- Дозволь поясню тобі дещо важливе, як я вже казала контроль над тілом бере сильніша з сутностей, але є винятки, коли вкладають контракт , або коли поглинають одну з багатьох особистостей, тоді атрибути однієї сутності переходять в іншу, але не завжди, інколи , якщо душа, для прикладу, сильніше від демона, який живе по сусідству стає сильнішою над частиною поглинутої, тоді вона може по бажанню свідомості повернутись до колишнього стану... Можливо зараз все заплутано але..."
"- Тобто, ти хочеш сказати, що той хто зараз керує моїм тілом..."
"- Він може бути сильнішим за нас обидвох разом узятих....", - сказала вона і між нами запала пауза.
Холодний піт пробіг в мене, і скоріш усе в неї, по спині, щось неймовірної сили, хоча не такої як у того , хто вбив моїх батьків, але також була неймовірною, що мій шлунок аж скрутило...
*А воно доволі сильне... Можливо воно в майбутньому поглине нас обох... Будь обер....*
Я різко прокинувся облитий потом... Одяг неприємно злипся з тілом, викликаючи дискомфорт скованості, а в приміщені було темно і сиро, що погіршували і без того неприємний антураж. Прислухавшись я відчув ще дві пари серцебиття і відразу напружився...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Судний день
FantastikЛайт-новела, у якій головний герой безтурботно жив , до поки небеса не впали на землю , стикнувшись з пеклом у жорстокій війні, поставивши людство в критичне становище. У наслідок цього герой втратив на своїх очах сім'ю і отримав мету жити і боротис...
