"- Ічі, заспокійся, все буде добре, працюємо за твоїм планом."
І після цих слів, я ніби прийшов до себе.
"- Все добре", - відповів я і зжав катану ще сильніше.
В голові на секунду промайнула Ема і лікар, які очікують нас десь там в бункері... Хоч ми і сказали якщо нас не буде більше трьох суток йдіть самі... Але вони ж пропадуть... Потрібно обов'язково встигнути ... Ще є час...
Щось різко розрізало повітря над головою і я зрозумів, що зараз, саме зараз потрібно діяти!
По куполу було нанесено неймовірної сили удар, від якого купол проламався всередину і через секунду й взагалі розсипався...
Тепер я побачив... Що сам там чекало... Те що я бачив раніше і близько не зрівняється з тим, що повстало прямо перед нами зараз...
Тепер перед нами стояла, не просто маса перемелених тіл, перед нами стояла одна ... Я навіть не знаю як цю срань описати... Фарш сформований в щось нагадуюче сферу... Яка літала в повітрі... Десятки очей дивились на нас... А щупальці хаотично бовтались в повітрі... Його аура також змінилась... Темні прожилки де не де виднілись по всьому його тілі. І тут мені у виски врізалась дуже огидна, але така очевидна думка... Ми помремо... Не важливо... Чи утікатимемо... Чи приймемо бій... Ми усі помремо... Одне з щупалець взвило зі свистом в гору, і тоді в мені наче ввімкнувся рубильник ... Тіло саме почало рухатись ... Я згадав битву проти Шрама.
*Знову? Чорт зараз не час битись... Потрібно бігти... Але чи відпустить воно нас?*
І тут моє тіло скувало... Я відчував як, по моїй спині і по усьому тілі, розливалась... лють???
Не можу описати ... Тіло було легке але в той же час , поворухнутись я не міг, немов був зі свинцю... Усе тіло горіло, немов замість крові по жилах розжарена олія... Серцебиття було настільки повільним, що за 10 секунд воно скоротилось наполовину...[період скорочення серця складає 0.8]
"- Прийми мою силу Ічіро Накамура, і ти уб'єш його", - немов ззаду мене пролунав голос.
Цей голос був моторошнішим, ніж те, що стояло переді мною... Саме його лунання спричинило мені такий біль у вухах, що я думав мізки зваряться...
*Невже це той, про кого вона розказувала?*
"- Відмовлюсь... Ти ж поглинеш мене після того, як я погоджусь?"
ВИ ЧИТАЄТЕ
Судний день
FantasiЛайт-новела, у якій головний герой безтурботно жив , до поки небеса не впали на землю , стикнувшись з пеклом у жорстокій війні, поставивши людство в критичне становище. У наслідок цього герой втратив на своїх очах сім'ю і отримав мету жити і боротис...
