Холодне зимове повітря, акуратно, опустила першу сніжинку на обличчя Ічіро.
<Ічіро>
"- Цікаво... Скільки ще я втрачу близьких людей, поки досягатиму своєї цілі?"
</Ічіро>
....
Через день, після усіх подій, котрі час відносив у небуття, Харумі та Ічіро вирушили до підземного міста-бункера, про який розповідав мертвий військовий з позивним Кагетака. Поспіхом служив, приліт того танка, що стріляв у них, у напівзруйновану багатоповерхівку , після чого вона розвалилась ще більше. Це могло означати лише одне...
<Ічіро>Вона ще жива... Наскільки ж вона живуча? І чи взагалі її реально вбити??</Ічіро>
....
Місто вкривав густий туман. Холодне льодяне повітря продувало вже засніжене обличчя Ічіро, клімат через цей катаклізм, за короткий час змінився клімат Японії, а можливо й усього світу... Дитячі риси обличчя Ічіро , загострились і стали більш мужніми. Його привітне обличчя вже давно не усміхалося. Погляд став тьмяним і немов не бачив сенсу продовжувати жити. Харумі
<Харумі>Скоро день народження Ічіро... Що ж йому подарувати? Що взагалі хоче 17-річний юнак, який втратив практично усе в житті? Який бачив смерті людей... Юнаку, на плечах яких, лежить важкий тягар смерті інших людей? Можливо... Хоча, я не впевнена взагалі , що він хоче. От би якось зблизитись з ним, і взнати про його захоплення... Але чи варто його зараз тривожити, можливо зараз в ньому вирує неймовірний ураган , який він ховає за маскою байдужості... Або ж він насправді вбитий морально...</Харумі>
"- Харумі-сан, скажіть..., - Ічіро зупинився. - Що ви відчували, коли зрозуміли, що ви вбили свого чоловіка та сина...."
"- Це важко описати... Ніби я все зробила правильно... А ніби все хибно... Порожнеча від втрати сім'ї , а з іншого боку, це був мій обов'язок... Якісь двоякі почуття... Немов я більше ніде..."
"- Не знайду своє місце в цьому житті...",- перебив її Ічіро."- Скажіть Харумі-сан... Ви злі на мене, що я вбив Ему і лікаря?",- продовжив він.Харумі зупинилась, і опустила очі вниз , перебуваючи у роздумах."- Звісно ж я задавалась таким запитанням, але ... Ти ж не вбив би їх без причини, вірно...?? Особливо Ему. ",- сказала Харумі і підвела холодний, але сповнений надії погляд на Ічіро."- Вони почали їсти Аяме... В мене просто не було вибору... Вони були під контролем тих істот... Він хотів з них зробити щось на подобу собі ... Напевно... Інакше навіщо він би їх захищав...",- говорив Ічіро , взагалі без паузи і складалось враження, що це були думки вголос.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Судний день
FantasíaЛайт-новела, у якій головний герой безтурботно жив , до поки небеса не впали на землю , стикнувшись з пеклом у жорстокій війні, поставивши людство в критичне становище. У наслідок цього герой втратив на своїх очах сім'ю і отримав мету жити і боротис...
