Туман повільно розвіювався, відкриваючи Ічіро жахливу картину: у зруйнований мазагин заповзав натовп тих істот. Він хотів чимось допомогти Харумі, хоч якось, але сам готувався до наступної битви. На нього, прискакуючи на коротшій нозі, насувались три тіло.
<Ічіро>Бісові виродки... Скільки ж можна?</Ічіро>
Він одним ривком, скоротив дистанцію між ними. Три майже синхронні атаки немов завмерли перед мечем Ічіро.
<Голос в голові> Ти зараз помреш</Голос в голові>
<Ічіро>Що??</Ічіро>
Ічіро не розуміючи поглянув ліворуч. Тваринний жах, охопив його настільки сильно, що він забув, про істот поперед себе. Краєм ока він вихопив силует, який обвивала легка чорна димка, на фоні туману він сильно виділявся.
<Ічіро>Невже це той капітан? ... Ні , відчуття зовсім інші... Тоді хто ж це?</Ічіро>
Сам не розуміючи як, Ічіро відчув, що щось важке летить зі спини.
<Ічіро>Праворуч! Потрібно допомогти Харумі!</Ічіро>
Усі думки Ічіро вилетіли з його голови, коли з туману на секунду з'явилось, щось на подобі булави, чи то ядра. Воно кулею промайнуло перед обличчям Ічіро, що в того аж волосся здуло від вітру, і розмазала в фарш усі три гнилі тіла. Ічіро забув як дихати...
<Ічіро>Що це було?? Ядро?? А чому не катана?? Чи можливо... Ні я точно бачив що це було... Цікаво чи є в них....</Ічіро>
Ічіро не встиг додумати, як те, що вбило тих істот, зникло в тумані. Він напружився.
<Ічіро>Чорт, з цим туманом я не встигну зреагувати вчасно!</Ічіро>
Хоч Ічіро і бачив де знаходився силует, але швидкість була настільки великою, що він вважав нереальним для себе ухилитись від атаки впритул.
Неприємне посвистування важкого снаряду в повітрі і інколи бряжчання ланцюга, долинали до його вух.
"- Лади... Я справлюсь", - оглянувся він на момент праворуч, щоб оцінити положення Харумі.
Ряд замітно порідів, і вона ніби як справлялась.
<Ічіро>Вона сильна... Не пропаде... Мені головне</Ічіро>
Ічіро зжав катану і прислухався, до звуків попереду.
<Ічіро> Мені головне... Перемогти у своїй битві...</Ічіро>
...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Судний день
خيال (فانتازيا)Лайт-новела, у якій головний герой безтурботно жив , до поки небеса не впали на землю , стикнувшись з пеклом у жорстокій війні, поставивши людство в критичне становище. У наслідок цього герой втратив на своїх очах сім'ю і отримав мету жити і боротис...
