Діагноз "закоханий"

ер.14

- Ку-ку, - Ян тримав в руках ніжки сина і то закривав, то відкривав своє обличчя ними. - А дивись, яка у мене іграшка є.

Ян взяв у руки іграшку і показав її синові. Так була хвилина за хвилиною, година за годиною. Вже ввечері з Данею на роботу, а в кімнаті відпочинку Ян зіткнувся з Дімою.

- Ти тільки прийшов?

- Мг, ти вже йдеш?

- Ага.

- А ти поспішаєш?

- Ні.. - Діма спочатку не зрозумів, що до чого.

- Ти випадково не голодний? Я просто вдома бутербродів наробив, може, ти голодний.

- Блін, я не проти. А з чим бутерброди?

- З ковбасою та бужениною.

- Ну го. Я якраз голодний.

- О, бачиш як я.

Хлопці сіли за стіл і Ян дістав бутерброди, а також огірочки з помідорами.

- Як день?

- Була операція, там людина порізалася випадково, коли падала зі сходів, зачепила вену, довелося шити.

- Ааа. Ого.

- А ти як день провів?

- Та з Данею бавився цілий день. До батьків їздив. Нічого особливого.

- Спокійний день такий)).

- Сподіваюся..

І тут у кімнату залітає медсестра. З криками про те, що неподалік перекинувся автобус і всіх постраждалих везуть до них до лікарні.

- Тільки хотів посподіватися, щоб і ніч спокійною була. Гаразд, я побіг приймати постраждалих, а ти, мабуть, додому, так?

- Я можу Даню вкласти спати і піти.

- Правда? Тобі не складно?

У кімнату знову залетіла медсестра зі словами:

- Приїхав перший потерпілий. У нього зламано стегно та нога.

- Підготуйте багато фізрозчину. Я вже йду.

- Іди, я покладу його.

- Щиро дякую тобі.

І Ян пішов. Весь цей хаос закінчився лише за три години. Діма на той час не пішов, а заснув на дивані, як і малюк у колясці. Бездушний усміхнувся і сів поруч із Осіннім. Він глянув на нього і знову посміхнувся.

- На тебе і справді можна покластися..)

Ян підвівся і глянув на сина. Той солодко спав. Бездушний сів на інший диван і заплющив очі. Він важко зітхнув, а до його очей підсушили сльози.

- Я зміг..

Що він зміг? Багато чого. Він пережив найстрашніший і найважчий момент у житті. Цього цілком достатньо, щоб сказати "я зміг". Йому так захотілося плакати, але не можна. Він на роботі, та й до того ж не один. Він втягнув соплі і зітхнув.