- Ам.. Ну я напевно піду. Дякую, що підвіз, я..
Ян глянув на Діму, який уважно слухав його і так же само дивився на нього. Ніби хвилинна тиші. Діма вирішив першим потягнутися за поцілунком, а Ян його у цьому підтримав і теж почав тягнутися за поцілунком. Їхні губи вже були в парі сантиметрів один від одного, і ось цей ніжний поцілунок без язика. Поцілунок тривав близько п'яти секунд із заплющеними очима. Ян відсторонився першим.
- ... Я напевно краще піду. Ще раз дякую, що підвіз.
- На добраніч.
- Тобі теж..
Ян швидко вийшов з машини та зайшов у під'їзд, піднявшись на 9 поверх. Квартира трикімнатна, до речі. І у гарному смт. Вже будячи у квартирі, Ян глянув у вікно, Костя вже поїхав. Він сперся на підвіконня і задивився в одну точку.
- Як добре, що мені завтра на роботу не потрібно.
Наступного ранку, Ян швидко прокинувся і поїхав своєю машиною (так, вона в нього є, але він любитель пішки походити) за Данею. Цілих дві години він був у батьків. Він вирішив посидіти в них та поспілкуватися з ними.
- Даня особливо не шкодив?
- Майже ні.
- А як же, вночі так кричить.
- Тц, та ну.
Ян відчув себе не зручно перед батьками. Йому справді трохи соромно, що він залишає на них Даню.
- Вибач, батьку, більше не буду)
Ян узяв на руки сина і посміхнувся до нього.
- Ян, - трохи стурбованим голом.
- Так?
- Тобі грошей вистачає? Ми можемо дати тобі.
- Не треба, дякую. Мені поки що вистачає. Діма дає мені щомісяця 4 тис. мені вистачає.
Окрім нового колеги Діми, таке ім'я ще було у колишнього чоловіка Бездушного.
- Ти кажи нам, якщо що. Ти ж знаєш, ми допоможемо.
- Дякую вам).
Данилко почав плакати і Ян одразу ж переключився на нього. Загалом день пройшов непогано. Ян цілий день тільки й робив, що розмовляв із сином і робив із ним вправи. Вже ввечері він його погодував, поміняв ліжко і поклав його спати.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Діагноз "закоханий"
FanfictionЗвичайна історія про омегу з дитиною та альфу, який влаштувався на роботу, де й працював молодий татко.
