ер.33

26 1 0
                                    

Пройшов тиждень. Хлопці зараз їдуть уже в Залізний порт. Їхати їм залишилось півтори години, а може й менше.

- Тату, дивись! Це туман?

- Так, Даню. Тобі подобається?

- Так!

- Зараз заселяємося і підемо купатися? Ти хочеш купатися?

- Угу, хочу.

- От і добре). Але перед цим ми повинні обов'язково поїсти.

- Я голодний.

- Голодний? А я казав тобі нормально поїсти перед виходом.

Даня трохи засмутився, але Діма вирішив знову подарувати йому посмішку.

- ..До речі, Даню, хочеш собі братика?

- Братика? Так, хочу!

- Ти ж моє сонечко). Через 9 місяців він у тебе буде.

- Чому так довго?

- Ну, - Діма розвів руками.

- Це тільки здається, що довго. - підтримав розмову Ян.

- Він спатиме зі мною?

- Ні, ми зробимо окрему кімнату.

- А може взагалі купимо нову квартиру. - альфа відвів погляд на дорогу, єхидно усміхаючись.

- ...?? Правда чи шо?

- Так)

- Уїї, у Дані та його братика будуть різні кімнати!!

- Ти спати не хочеш?

- Ні.

Ось так і минула ціла година. О 12:30 вони вже заселилися в номер, Даня на той час заснув у Діми на руках. Отже, вони вирішили ввечері піти покупатися в морі. Поки Данило спав, Ян із Дімою поїли та повернулися до номера. Даня прокинувся лише о третій годині дня. Вони всі втрьох ще раз перекусили та пішли на пляж.

- Хочу купатися з татом.

- Тато не виспався, може я з тобою поплаваю?

- Добре.

Даня взяв Діму за руку, і вони пішли до води. Осінній швидше зайшов у воду, аніж його син. Данило довго стояв на березі і робив маленькі кроки глибше.

- Хіба не ти хотів купатися?

- Мені страшно.

- Нумо я тебе на ручки візьму.

Альфа підійшов і взяв хлопця на руки. Він заходив з ним все глибше і глибше, а Данилці стало страшно, він почав плакати і проситься назад.

- Хочу до татка! Не треба! Назад!! - плачучи просив син. - Татоо!

- Дім, давай на берег його. Йому ж страшно. - не витримав Ян і підійшов до хлопців.

- Таткуу, - Даня знову плачучи покликав Яна.

- Данило, дивись, я тут стою, ми не втопимося.

- Я хочу до татка, мені страшно.

- Ччч, дивися як тут не глибоко. Ухти, які там маленькі рибки.

- Де?..

- Ось.

Ян так само стояв, не посміхаючись, а просто трохи хвилюючись.

Діагноз "закоханий"Where stories live. Discover now