Пройшов тиждень. Хлопці зараз їдуть уже в Залізний порт. Їхати їм залишилось півтори години, а може й менше.
- Тату, дивись! Це туман?
- Так, Даню. Тобі подобається?
- Так!
- Зараз заселяємося і підемо купатися? Ти хочеш купатися?
- Угу, хочу.
- От і добре). Але перед цим ми повинні обов'язково поїсти.
- Я голодний.
- Голодний? А я казав тобі нормально поїсти перед виходом.
Даня трохи засмутився, але Діма вирішив знову подарувати йому посмішку.
- ..До речі, Даню, хочеш собі братика?
- Братика? Так, хочу!
- Ти ж моє сонечко). Через 9 місяців він у тебе буде.
- Чому так довго?
- Ну, - Діма розвів руками.
- Це тільки здається, що довго. - підтримав розмову Ян.
- Він спатиме зі мною?
- Ні, ми зробимо окрему кімнату.
- А може взагалі купимо нову квартиру. - альфа відвів погляд на дорогу, єхидно усміхаючись.
- ...?? Правда чи шо?
- Так)
- Уїї, у Дані та його братика будуть різні кімнати!!
- Ти спати не хочеш?
- Ні.
Ось так і минула ціла година. О 12:30 вони вже заселилися в номер, Даня на той час заснув у Діми на руках. Отже, вони вирішили ввечері піти покупатися в морі. Поки Данило спав, Ян із Дімою поїли та повернулися до номера. Даня прокинувся лише о третій годині дня. Вони всі втрьох ще раз перекусили та пішли на пляж.
- Хочу купатися з татом.
- Тато не виспався, може я з тобою поплаваю?
- Добре.
Даня взяв Діму за руку, і вони пішли до води. Осінній швидше зайшов у воду, аніж його син. Данило довго стояв на березі і робив маленькі кроки глибше.
- Хіба не ти хотів купатися?
- Мені страшно.
- Нумо я тебе на ручки візьму.
Альфа підійшов і взяв хлопця на руки. Він заходив з ним все глибше і глибше, а Данилці стало страшно, він почав плакати і проситься назад.
- Хочу до татка! Не треба! Назад!! - плачучи просив син. - Татоо!
- Дім, давай на берег його. Йому ж страшно. - не витримав Ян і підійшов до хлопців.
- Таткуу, - Даня знову плачучи покликав Яна.
- Данило, дивись, я тут стою, ми не втопимося.
- Я хочу до татка, мені страшно.
- Ччч, дивися як тут не глибоко. Ухти, які там маленькі рибки.
- Де?..
- Ось.
Ян так само стояв, не посміхаючись, а просто трохи хвилюючись.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Діагноз "закоханий"
FanfictionЗвичайна історія про омегу з дитиною та альфу, який влаштувався на роботу, де й працював молодий татко.