Діагноз "закоханий"

ер.15

- М? Ян? Вибач, я заснув. Я просто встав о 5 годині ранку, тому-

- Все нормально. Як ти почуваєшся?

- Дякую, добре. А ти? Виглядаєш так собі, ніби зараз ось-ось заплачеш.

Наче у воду дивився. Яну справді хотілося плакати. Але ховати так складно, тож з його очей потекли сльози. Він намагався їх стримати, аое не вийшло.

- Гей-ей-ей, ну ти чого?

Діма обійняв Яна і притулив до себе.

- Що трапилося?

- Я втомився.

І все більше Ян нічого не сказав. Він справді втомився щодня доглядати Данилу і ходити на цю роботу, бруднити руки кров'ю. Альфа не вимагав пояснень, чоловік нічого не зрозумів, проте влаштовувати допит він тим більше не хотів.

- Ччч, тихіше.. - єдине, що міг сказати Осінній.

- Пробач, що плачу, але мені більше нема кому. У мене по грошах дуже складно. Я не впораюся сам, Дані потрібен батько. В плані, я сам батько, але я маю на увазі.. ну..

- Я розумію, чч.

- Не можу я постійно залишати його на батьків. Мені скоро за квартиру не буде чим платити.

- Я можу допомогти. Маю гроші, може я допоможу?

- Мені ніяково тебе про це просити. Ти мені вже допоміг.

- Ян, - Осінній відсторонив від себе хлопця, тримаючи його за плечі. - Ян, послухай. Я тобі допоможу, гаразд? І це не обговорюється.

- І все-таки ні.. Дякую. Правда дякую, але не треба.

- Ти погано розчув?

- Справді не треба, я сам впораюся.

- Я допоможу. Просто якби ти тільки раніше сказав.

- ..А як я раніше міг сказати? Ми знайомі всього нічого.

- Не страшно. Все, заспокоюйся. Скільки тобі потрібно?

- 53 тисячі.

- Гривень?

- На щастя так.

- Добре, я тобі дам.

- ..Я поверну. Чесне слово. Не знаю, коли, але я поверну.

- Я те благаю. Можеш не повертати.

- Тоді я не братиму.

- Добре, повернеш ти мені ці гроші.

- Так краще..

Так минуло 2 з половиною місяці. Ян із Дімою щотижня вибиралися кудись гуляти. У січні все налагодилося. Тепер він хоч не переживає через гроші. Зараз він перебуває у себе вдома, разом із Костею та Данею. Маля вже вчиться сам повзати і белькотає нескінченно.

- Що, Данилко? Ще трохи і будеш говорити тато.

Ян узяв на руки свого сина, який підповз до місця, де сидів.

- Він у тебе такий кумедний.

- Не те слово)