Діагноз "закоханий"

ер.23

- Ччч, скоро тато повернеться, ну.

- Татку.

- Так, татко.

Діма підійшов до вікна. Притримуючи однією рукою Даню, а іншою рукою відсуваючи штори, він виглядав Яна.

- Татку.

Після своїх слів малюк потягнувся рукою до руки Діми. Він узяв його за пальчик і почав роздивлятися його.

- Таіву.

У цей час на кухню зайшов Ян, який чудово почув слова сина.

- Він сказав "тато".

- О, Ян, я.. Вибач.

- За що ти вибачаєшся? Це ж класно.

- Ти не проти? Ми просто зустрічаємося, а він уже кличе мене батьком.

- Я зовсім не проти. Мені це навіть подобається.

- А, тоді добре). То навіщо ти ходив в магазин?

- За гречкою, м'ясом, сметаною. У мене просто сметана закінчується.

- А, он воно шо.

- Я зараз приготую Дані поїсти.

- Зрозуміло. Зараз хтось буде смачно їсти. Та', Данило?

Даня засміявся і притулився до Діми сильніше.

- Татко, - малюк торкнувся Яна. - Тато, - і малюк доторкнувся до Діми.

- Правильно, мій маленький, молодець.

- Який ти вже розумний.

Ян усміхнувся і почав готувати. За пів години все було готове. Бездушний нагодував свого сина, після чого вони пішли надвір. Ян, звичайно, взяв пасочки для Дані, щоб той грав в піску. Погода якраз тепла. І поки Даня грав у піску Ян спілкувався з Дімою. Вони виглядали як сімейна пара. Ян хотів щось сказати, як раптом побачив, що син їсть пісок.

- Даня!

Бездушний швидко підійшов до сина і почав витягувати пісок із рота. Відвернешся всього на хвилину як одразу таке.

- Що це таке? М? На хвилину залишити не можна.

- Ну він ж ще дитина, чого ти злишся?)

- Я не злюсь. Просто не розумію, що він голодний, що їсть його?

- Хіба ти в дитинстві не їв пісок? Ну, Ян.

- ..Гаразд, твоя взяла.

- Будь більш розуміючим).

Ян витер ручки та рот синові, а потім вирішив поліпити з ним пасочки. Так минуло дві години, а потім вони пішли додому. Ян зібрав речі Данею, вони поїли, а потім поїхали до батьків Бездушного. На годиннику якраз опів на 6. Омега хотів познайомити Діму з батьками, а зараз випадає гарна нагода.