Діагноз "закоханий"

ер.31

О 9 Ян із Дімою вже були на роботі.

- Де ти, до речі, був учора?

- Я вже збирався йти, але привезли потерпілого, там потрібен був судинний хірург.

- Ааа, он воно що. А я переймався. - Діма посміхнувся на це і поцілував омегу у губи.

- Ой все, що ви ось це тут розважилися?

- Ахаха, а що, ревнуєш?

- Звичайно, ти ж моє перше кохання, Ян.

- Тобі вже когось знайти треба.

- Вже.

- Та ну? І хто цей щасливець?

- Її звуть Саша.

- Ууу, і скільки їй?

- 28.

- Сподіваюся у вас все складеться.

- Дякую, друже.

- Доброго ранку. - привіталася Марія.

- Доброго.

- А Фелікс у себе?

- Начебто так.

- Чудово. Хочу відпустку взяти.

- Ого, кудись зібралася?

- Так, хочемо з чоловіком закордон вирушити.

- А Даша та Максим? (Це її діти, не пам'ятаю, щоб говорила їхні імена)

- З нами.

- Це ж чудово). Куди летіти хоч будете?

- До Єгипту.

- Ну, тоді добре відпочити.

- Дякую).

Так минув тиждень, знову вихідні. Ян із Дімою вирішили поїхати до зоопарку, щоб добре провести час. Даня бігав від мавпи до мавпи. Йому було цікаво.

- Тато, морозиво. - підбіг хлопець до Осіннього.

- А будь ласка?

- Будь ласка.

- Добре, яке ти морозиво хочеш?

- Ягідне.

- Будеш у шоколаді?

- Угу.

- Можна, будь ласка, одне ягідне морозиво.

Взявши синові морозиво, вони пішли далі. Даня не переставав усміхатися. Йому так подобалося.

- Дань, хочеш на шию?

- Так!

- Ян, допоможеш?

- Він же вже важкий..)

- 20 кг це не так вже й багато.

- ..Як знаєш.

Ян допоміг посадити Даню Дімі на шию й вони пішли далі. Так минуло дві з половиною години, а потім чоловіки поїхали додому. До дому їм було їхати 2 години, так що вдома вони були тільки о пів на шосту. По дорозі Данило заснув, так що в квартиру його заносили в сплячому вигляді.

- Може розбудити його? Він же вночі не засне.

- Тоді дозволяю його піти розбудити, ахаха.

- Пх, добре.