Діагноз "закоханий"

ер.34

Минув рік, Ян узяв декрет на три роки. Діма так само продовжував працювати. У них народилася дівчинка, а назвали вони її Дарина. Хоча Діма дуже хотів назвати її Іра, але Ян наполіг на своєму. Нині малечі всього 4 місяці. Діми якраз немає вдома, він на роботі. А сьогодні неділя, тож Данило вдома. На годиннику 6 вечора. Ян тільки-но зібрався виходити з дому на прогулянку з Данею та Дариною, як раптом задзвонив телефон і йому довелося відповісти, бо в ліфті немає зв'язку. Телефонував Діма, він сказав, що за півгодини буде вдома. Ян цьому зрадів, як і Данилко.

- Я хочу на майданчик(

- Може спочатку лісом пройдемося, а потім на майданчик, добре?

- Ні, я хочу зараз!!

- Даню, хороший мій, ходімо зараз у ліс, а потім я тобі куплю щось. Що ти хочеш?

- Літачок.

- Добре, я куплю тобі цю іграшку, але натомість ти не вередуватимеш і ми підемо зараз у ліс.

- Добре.

- От і домовилися. Сідай на свою машинку і підемо до лісу.

У лісі вони гуляли півгодини. Даня знайшов якусь палку і всю дорогу імітував битву, бігаючи від куща до куща. За цим було смішно спостерігати, Ян навіть встиг засняти як це відбувається. На той час якраз приїхав Діма. Вони з ним зустрілися на майданчику вже.

- Як погуляли?

- В принципі непогано, тільки треба купити Дані іграшку, я обіцяв йому.

- Завтра якраз і купимо. Як Дарина? Привіт, моя дівчинка.

- Твоя дівчинка сьогодні вже намагалася сідати.

- Ухти, яка молодець.

- Боже, ну куди воно лізе?.. - сказав Ян, після того як подивився на Даню. - Постій із Дариною.

- Добре).

- Даня, стривай. Куди ти лізеш? Хочеш впасти?

Опів на 9 вони були вдома. Ян нагодував сім'ю, а потім усі помилися і кожен ліг спати.

- Дім, я тебе дуже кохаю.

- Ти чого раптом?)

- Просто хочу, щоби ти це знав.

- Милий). Я тебе також дуже кохаю.