Сторінки згорілого щоденника

Частина 12

Вони розділилися на декілька груп, щоб знайти що-небудь корисне для них тут, перш ніж йти далі. Обабіч Ліліт йшли Ньют та Фрай, що періодично кидав на неї ніяковий погляд.

- Ніяк не можу зрозуміти, як ти втекла? - спитав Ньют.

- Ну, коли я прокинулась у тій кімнаті смерті, то нікого не було. - почала розповідь дівчина. - А тоді я почула вже дуже знайомий шум, ніби хтось повзе у вентиляції. Аріс та Вінстон знайшли мене, а оскільки своїх речей я так і н знайшла, довелося бігти в тому, в чому я була.

- слухай, тобі не холодно? - раптом спитав Фрай.

- Прохолодно, - погодилася Ліліт. - проте сподіваюсь, що я зможу знайти собі хоча б черевики.

- Здається, Тереза щось знайшла, спитай в неї. - зупиняючись запропонував Ньют.

- Ні, я краще сама. - одразу ж запроектувала дівчина та пішла вперед.

Довкола все було в пилюці і давно покинуте, розкидані речі, книжки, вже, напевно, просоченні пилом та пліснявою ліжка, речі, що були у коробках, були більш придатними для використання ніж ті, що були на підлозі. Хоча Томасу пощастило, взявши першу ліпшу куртку з підлоги, щоб та була придатна для носіння. Розділитися, до речі, його ідея. Вона знайшла коробку з одягом, і не одну. Була коробка з дитячим одягом, з чоловічим, жіночим та просто теплим. Було схоже, що їх поклали нещодавно. Всі коробки стояли разом, ті люди, що були тут, збиралися тікати, але речі так і не забрали, якщо вони взагалі вижили. Взуття там на жаль не було, тому дівчина взяла з коробки темні штани і зелений светр та вдягла їх.

- Гей, Ліліт, - гукнув її Ньют - ходи-но до мене.

Дівчина зіп'ялась на ноги і підійшла до хлопця, той тримав руки за спиною.

- Що сталося?

- Дивись що я знайшов, - сказав він і витягнув руки з взуттям вперед. - тримай, гадаю, вони тобі потрібні.

- Боже, дякую, Ньют, бо я вже втратила надію щось знайти. - приймаючи взуття мовила дівчина та посміхнулась.

Ліліт сіла навпочіпки та по черзі взула чорні кросівки. Тепер вона готова йти хоч у пекло. Настрій був бойовий, принаймні доти, доки вона знов не побачила Терезу. Якщо раніше вона її просто не долюблювала і вважала, що та принесе їм лише лихо. То тепер вона знає це, знає, що від цієї дівчини чекати можна лише лиха і зради. Коли Ліліт була не притомна, вона згадала дещо з минулого. Здається вони хотіли відновити її пам'ять щоб допитати, вони знали ким вона була до лабіринту і їм була потрібна від неї інформація.