Частина 33. Кінець.

184 13 14
                                    

Галлі прокинувся якраз тоді, коли літак сідав. Кермо вже давно взяв на себе Вінс. У нього на колінах, лежала безжитева голова Ліліт. Вінс хотів залишити її тіло там, але він не дозволив, Галлі поховає її як нормальну людину. Він не міг дивитися в її холодне, мертве обличчя. Тому він обережно її припідняв, щоб звільнити ноги, а потім поклав її так само обережно на місце, сам він підвівся на ноги. Він помітив двох непритомних хлопців, один з них Ньют, інший Томас.

- Що з ним сталося? - спитав він у Мінхо.

- Його поранили, на щастя рана не зачепила житевоважливих органів і ми встигли зупинити кровотечу. - відповів він дивлячись на хлопців.

«Як би хотілося, щоб це був просто жахливий сон.» - подумав Галлі розуміючи, що вона мертва і це був не сон.

Літак затих, люк відчинився. Вони були на березі якогось моря, скоріше за все це був острів. Неподалік, Галлі побачив людей, проте він не знав, що ці люди знайомі з кожним з них, крім нього. До них підійшли п'ятеро чоловіків.

- Вінс, допомога потрібна? - спитав один з них.

- Так, треба віднести хлопців до лікарів, і проведіть дітей до інших. - погодився чоловік.

Фрай з Мінхо допомогли чоловікам підняти Томаса з Ньютом, а потім вони пішли. Один чоловік закликав дітей йти за ним і вони слуханняно пішли слідом. Галлі підійшов до Ліліт та взяв її на руки

                                   ***

Дівчину було поховано незабаром після висадки, були присутні всі її друзі. Мінхо, Фрай, Бренда, Хорхе, Галлі, Вінс, Френк, Аріс, Гаррієт та навіть Соня, з якою вона не встигла познайомитися.

Майже всі розійшлися, лишився лише Галлі та Хорхе. Чоловік підійшов до нього та поклав руку на плече.

- Вона була надзвичайною дівчиною, і мала досить влучні передчуття. - сказав Хорхе

Галлі не розумів про що він йому торочить, і навіть не дуже то й хотів.

- Вона просила віддати це тобі, якщо її не стане. - промовив чоловік і протягнув хлопцеві щоденник.

Галлі одразу впізнав його, він забрав щоденник і чоловік пішов. Він навіть дякую не встиг сказати.

«Я думав він згорів, це неможливо, як він взагалі у неї опинився?»

Галлі обережно відкрив щоденник, і з нього випав згорнутий папірець. Він відклав щоденник та підняв папір, хлопець розгорнув його. На папірці було лише три слова:

 Сторінки згорілого щоденникаWhere stories live. Discover now