Погода була напрочуд гарною, сонце ніби благословляло своїм теплом та сяйвом. Ньют чекав у засідці, тримаючи в руках захисні окуляри та болгарку.
Томас сидів на посажирському сидінні праворуч від крісла водія, за яким сидів Вінс. Вони гнали на великій швидкості уздовж залізної дороги, намагаючись наздогнати потяг.
- Ми вб'ємося! - волав Вінс, проте Томас нічого і слухати не бажав.
Хлопець взяв підготовлений гак з мотузкою, який вони вже причіпили до бампера цієї машини, та як тільки Вінс під'їхав на відстань півметра до останнього вагона, Томас виліз з машини, обережно забираючись на капот. Він швидко закріпив гак та стрибнув на потяг вхопившись за одну з драбин, що були прикріплені до вагону. Вінс відпустив кермо і теж вибрався з машини, йому довелося важче ніж Томасові, машина ось-ось відчепиться.
- Стрибай! - заволав Томас.
Чоловік стрибнув, і дуже вчасно, бо вже за мить машина, разом з гаком, відчепилась та перевернулася. Томас допоміг йому вчепитися за драбину.
- Трясця твоїй матері! - вилаявся Вінс побачивши, що могло на нього чекати, якби Томас його не поквапив, але тоді звернув увагу на літак, що наближався з шаленою швидкістю. - Томас, дивись!
Томас підвів очі та побачив їх.
«Стріляти у потяг вони ж не будуть?» - подумав він.
- Брендо, прийом, ви на прицілі, обережно! - повідомив по рації Томас, коли побачив, що літак рухається за машиною.
Через хвилину літак почав стріляти в машину, де їхали Хорхе та Бренда. Та жодного разу вони не влучили, чи то через те, що снайпери з них не дуже, чи то тому, що Хорхе чудовий водій. В будь-якому разі вони відірвалися і вогонь поки-що припинився.
«- Томас, ми відходимо, тримайся.» - повідомила по рації дівчина.
- Щасти вам. - відповів Томас та вимкнув рацію.
Вони з Вінсом полізли нагору. Обидва розуміли, що охорона вже сто відсотків попереджена про гостей. Томас та Вінс бігли по вагонах, та спинилися на одному з них побачивши, що до них біжить багацько озброєних людей “ПЕКЛА”. Вінс спустився до низу, де були з'єднані вагони.
- Томас, кинь сумку! - гаркнув Вінс так, щоб його почули.
Томас кинув йому невеличку торбинку та спустився до нього. Він встав перед чоловіком, в руках тримаючи пістолет. Хлопець тримав на прицілі наступний вагон. Коли почали з'являтися голови солдатів, Томас почав стріляти.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сторінки згорілого щоденника
FanficЖиття в Ґлейді було спокійним. Однак настав час прибути новому хлопцю, але він не один. Дівчина на ім'я Ліліт була з Томасом. Вони схожі і різні водночас. У кого закохається Ліліт, і чи буде вона з ним? Кого обере Томас? Кохану дівчину, чи закоханог...
