Кривавий секрет

Глава 4 Галюцунації чи реальність?

 Очі дівчини округлились від побаченого, дихати ставало важко, тіло неначе оніміло та не давало їй зрушити з місця. Під матрацом не було досок, там була одна суцільна діра. "Як таке можливо? Чому ж я не провалилась коли сідала на ліжко? Я ж відчувала горби..... Так... Потрібно не панікувати і думати логічно... Я не пила каву і галюцинацій бути не повинно... Можливо у воду щось також підсипали? Якщо це галюцинація тоді якщо я доторкнусь до цієї ями і моя рука не провалиться." Дівчина відкинула матрац та опустила руку в низ. "Що... Це неможливо... Це справді яма. Але ліжко на ніжках, і під ним має бути видна підлога." Єва опустилась на коліна та заглянула під ліжко. "Підлогу я бачу... Виходить це галюцинації?" Взявши невеличкий ліхтарик вона посвітила у яму. Затамувавши подих вона нажахано дивилась у яму. Двоє людей простягали руки з пітьми тримаючи у руках якусь книжечку. "Батьки?..... Але ж вони померли. Такого не може бути.... Їх вже немає 19 років..." Очі її округлились, неначе загіпнотизована Єва простягла руку до них та взяла книжечку, після чого усе пропало. Дівчина ще стояла приблизно 5 хвилин не в силах хоча б щось зробити. "Мої батьки в тій ямі? Чому яма пропала? Це галюцинації?" Тільки в цей момент вона усвідомила що у її руках знаходиться книжечка. "Це не галюцинації... Книжечка реальна." Важко дихаючи вона поставила матрац назад та заправила ліжко, сівши на нього вже не було ніяких горбів, чи якогось дискомфорту. Взявши книгу у руки дівчина детально оглянула її. "Подряпина на лівому боці в кутку обкладинки." Книжка була неначе бархатною, червоного коляру. Розгорнувши її дівчина звернула увагу на чорнила, було таке враження ніби хтось робив записи поспішаючи.  "Так це чийсь записник... "

* Запис перший. 28.07.1999

  Я вирішив відправитись у знайому для всіх закинуту психологічну лікарню за містом. Я буду записувати сюди усе що відбулось.  Кажуть що тут пропадають усі люди, але я не вірю в це, скоріше за все ці люди просто губились у лісі. Зібравши усі необхідні речі я відправляюсь у подорож, зараз я їду автобусом туди. Мене переповнюють емоції, так вже хочеться побачити її в живу, я з собою прихопив фотоапарат, буту фотографувати та знімати усе що бачу. Думаю моя стаття для журналу буде найкращою. *

 Перегорнувши сторінку дівчина задумалась. "Закинута лікарня? Як вона може бути закинутою, якщо вона працює?" Взявши телефон дівчина відклала книгу в сторону та ввівши в гугл запитання відповідно цієї лікарні нічого не знайшла, потім відкривши гугл карти вбила адресу цієї лікарні. "Нічого..... Але як таке може бути? Лікарня повинна десь свідчитись. Якого біса тут відбувається?" Відклавши телефон Єва знову почала читати.