Кривавий секрет

Глава 13 Переломний момент

*Минуле*

 Зима. Лапатий сніг падав на землю одразу таючи. Ніч. Вдалечині виднівся один ліхтар, який ледве-ледве світив. Біля нього стояли троє людей одягнуті в усьому чорному. Щось в душі Єви заставляло їх боятись, але роботу потрібно виконати. Гроші - це єдине що заставляло її працювати продаючи наркотики. Серце здавалось ось-ось вирветься з грудей від страху. Це було вперше, під час продажу вона не відчувала такого страху, навіть коли теперішній бос шантажем примусив працювати, такого страху не було як зараз. Щось мало статись, але що? 

 Підійшовши ближче до незнайомців Єві все більше і більше хотілось втекти. Щось у них викликало тривогу та відчуття страху, здавалось ніби вони прямо зараз витягнуть пістолет та розстріляють на місці. Ще більше її лякало що в цій місцевості не було людей. Закинутий порт біля моря. Ліхтарик почав мерехтіти та поступово гаснути. Єва невпевнено підійшла до них.

— Ви не бачили тут білого собаку? — Запитала Єва. Це був їхній код. Один з незнайомців витягнув сигарету та закурив її. Єва зрозуміла що він був головний серед інших.

— Побігла в сторону причалу. — Сказав незнайомець. Єва витягнула з шоперу два пакети з наркотою вагою по одному кілограму. Дівчина віддала їх у руки незнайомцю. Він в руках виміряв  пакети. —Тут не 2 кілограми. — Сказав він та віддав два пакети незнайомцю справа.

—Не може бути. — Сказала Єва, її серце почало битись сильніше, страх який вона відчувала до того ще більше посилився.

— Зараз і перевіримо. — Сказав незнайомець та витягнув невеличкі ваги. Поставивши їх на ящик біля ліхтаря він поставив пакети на них та єхидно усміхнувся. — Тут бракує 212 грам. 

— Скажіть про це босу, я всього лиш передаю наркоту.

 Незнайомець підійшов ближче та взяв її за підборідок.

— Скурила напевно десь по дорозі, а нас тут обманюєш.

— Якби я обманювала і справді скурила, мої зрачки були б збільшені, а тепер відпустіть мене.

— Е ні, це означає що ці 212 грам ти десь приховала для себе.

— Я не наркоман. — Дівчина попробувала вирватись з його рук. Але він правою рукою взяв її за волосся, а іншою стиснув її ліву руку.

— Як віддавати плануєш? 

— У мене є гроші, тільки відпустіть мене. Скільки ті три грами коштують? Я заплачу.