Кривавий секрет

Глава 12 Життя разом

 Після проведеної операції пацієнт все ж таки помер. Єва вздихнула, їй було шкода його, це була вина лікаря, але нічого подіяти з цим вона не змогла. 

— Нехай земля буде йому пухом. — Сказав головний лікар не проявляючи якогось співчуття.

— Земля? — Єва легко усміхнулась. — Він піде на органи, я не здивуюсь  якщо це ви його вбили. 

— Ви цього доказати не зможете. — Відповів Віктор з легкою усмішкою, це вивело її з себе, Єва замахнулась та вдарила його по щоці.

— Єво! —Викрикнув незадоволено Дерек. 

— Що? Ми зробили усе що могли щоб врятувати пацієнта за той час поки він не зробив нічого.

— Припини. Не забувай що він наш бос.

— І що з того? Це не означає що йому можна поводитись як останній тварюці. 

— Це не виховано з вашого боку. —Сказав головний лікар поправляючи окуляри. 

— Можна подумати ви сама вихованість. —З сарказмом сказала дівчина та вийшла в коридор грюкнувши дверима. Знімаючи окровавлені перчатки вона викинула їх у найближчу корзину для сміття. Зайшовши у свою кімнату вона впала на ліжко та провалилась в сон. 

 *Минуле.*

 Єва зайшла в палату до Христини. Олег спав поряд сидячи на кріслі тримаючи сестру за руку. Дівчина тихенько підійшла до Христини, вона не спала.

— Привіт. —Сказала Єва сідаючи на крісло.

— Привіт. —Стомлено сказала вона. 

—Як ти? Як самопочуття?

— Почуваюсь набагато краще. —Понуро сказала вона. —Олег сильно переживає за мене, він відмовляється йти додому і весь час ночує тут.

— Він тебе сильно любить. —Сказала Єва.

— Так, але я не хочу щоб він стільки часу проводив тут, він зовсім забув про роботу та особисте життя, ти ж хочеш більше часу проводити з ним, так?

—Я хочу щоб він був щасливим, якщо йому спокійніше просто проводити час поряд з тобою, тоді я буду тільки рада.

— Це не правильно, я не можу бачити його таким виснаженим. Я хочу попросити тебе про допомогу, зможеш переїхати до нього? Так в брата буде хоча б якийсь стимул вертатись додому.