Мандрівний Доктор / Itinerant Doctor / Youyi / 游医

Розділ 17.Балаканина

Новоявлений агент 007, Коу Тонгтонг-тонгсюе подарував Хуан Цзіньчену безмежно яскраву посмішку моделі, схожу на ту,яку дівчата спеціально використовують на кастингу, а потім почав діловито возитися з чарівним сейфом.

Почувся гуркіт, і з кута вискочили маленькі дверцята сантиметрів на десять завбільшки. Порівняно з цілою незрівнянно величезною таємною стіною, гідною імператорського дому, це було так, наче ви витратили віки, відкриваючи замок замку, і нарешті відкрили собачу будку.

Хуан Цзіньчен підняв голову і подивився на трохи стареньку стелю кабінету, відчуваючи, що його емоції були витрачені марно.

Коу Тонг витягнув дещо застарілий кисет. Речі всередині були у справжньому безладі. Хуан Цзіньчен зазирнув через його плече і побачив, що першими речами, які випали з кисету, були кілька пожовклих старих фотографій . Перш ніж він зміг чітко роздивитися людей на фотографіях, їх зі швидкістю світла прибрав Коу Тонг. Потім випало повідомлення про вступ до університету та якісь пожовклі листи з ледь помітними плямами крові...

Найдивнішим з усіх папірців був плакат зі Смурфиками, розірваний на чотири частини!

Коу Тонг помітив, що обличчя Хуан Цзіньченя крутиться туди-сюди, як стрілка компаса в невизначеному магнітному полі, тому трохи незграбно пояснив:

-У кожного був період пристрасті, чи не так?

Хуан Цзіньчен припинив вертіти головою, потім мовчки кивнув, відчуваючи, що пристрасна думка доктора Коу була щось дуже унікальною. Хоча з огляду на те, що його скринька могла перетворитися на грибну ферму, насправді це було ще нічого.

Хуан Цзіньчен скоса подивився на нього, подумавши: так,це дійсно ще нічого.

Завжди потрібно було бути трохи толерантнішим до красивих молодих чоловіків. З кимось з представників S-класу* , типу Коу Тонга,не зважаючи на плакат зі Смурфіками,замкнений у сейфі,та навіть якщо би він носив уггі,такі,як на великих ногах Смурфа, і бігав з банером «Бийся з Гаргамелем»**, ви все одно зможете знайти спосіб пробачити його дивацтва.

...Треба сказати, що майстер Хуан, який йшов незвичайною дорогою, не помітив, що він володіє особливою якістю кожного затятого фаната - вибірковою толерантністю.

Перегорнувши все барахло до кінця, Коу Тонг нарешті знайшов невелику стопку документів-замість того, щоб говорити, що це документи, краще було б сказати, що це була робота учня середньої школи з координатної геометрії, написана від руки, настільки безладна, наскільки це можливо, з усіма видами рівнянь,які звичайні люди не розуміють, розкиданими всюди та поміченими анотаціями, наповненими всілякими «іншопланетними» іменниками.