Мандрівний Доктор / Itinerant Doctor / Youyi / 游医

Екстра 3.Чан Доу (частина 2)

Пізніше Чан Доу та його колеги з підрозділу RZ отримали разом багато спільного досвіду,підрозділ навіть ледь не розпався.В ті часи вони стали групою розшукуваних злочинців, що не мали  екіпірування і бази та  вели партизанську війну.

Але… як би їх не називали, погані хлопці залишалися поганими хлопцями.

Хоча хороші хлопці також робили дурні речі, наприклад,бігали  по дорозі або розкидали сміття, це було не з метою нашкодити людям чи спричинити ДТП.Вони були звичайні; вони б не робили страшних речей.

Чан Доу вперше у житті втратив роботу,тож  сидів удома, неспокійно читаючи газети, бажаючи знати новини про всіх, особливо бажаючи знати... новини про певну людину. Тому, коли йому подзвонив Су Цін, він не зміг втриматися;він навіть скрикнув .

Він хотів запитати: чи знайшов ти Фан Сю? Чи всі в безпеці? З вами все гаразд? З ним все добре? На жаль, тоді капітан Ху вилаяв його, і він не встиг нічого запитати.

Капітан Ху справді був страшним хлопцем.

Потім була безупинна зрада, випробування і втеча. Неймовірні речі відбувалися одна за одною — вилучення двадцяти одного грама речовини, яка була найфундаментальнішою енергією людини, простір C, який міг блокувати саму реальність, Утопія, яка бажала змінити всі існуючі правила світу, труп, який не був трупом,а був  просторовим ключем, і незліченні люди, які об'єдналися через цю війну та загинули через неї.

Але в підсумку вони все ж перемогли.

Чан Доу раптом відчув, що пройшов через найбільші  перипетії у своєму житті. Як людина, яка жила у 2,5-му вимірі, він раптово став прихильником історії про порятунок світу. Хоча він не вважав себе головним персонажем, він все одно був замішаний у цьому.

І всі нарешті його прийняли.

За винятком… цієї людини.

Здавалося, що Фан Сю ніколи не хвалив його чи дружелюбно ставився до нього, не виявляв будь-яких позитивних емоцій. Він завжди витягував обличчя, дивлячись на нього так, як дивився б на недоумкуватого.

Але Чан Доу пам’ятав, що коли навколо летіли кулі, хтось у хаосі схопив його за комір і відтягнув убік. Його пальці вкрилися ранами; кров і бруд прилипли до його коміра. Лише Чан Доу знав, що коли його тримали й ніби згортали клубком, притискаючи до Фан Сю,коли він навіть чув його серцебиття й відчував запах його сигарет і прального порошку,в ту мить усі ці дрібниці об’єдналося в нестримне, прискорене серцебиття Чан Доу;але  коли двигун людського тіла пришвидшився, все це перетворилося на дим...