Мандрівний Доктор / Itinerant Doctor / Youyi / 游医

Розділ 47 - Коханці.

Доктор Коу підвів голову, щоб подивитися на світло. Він відчував, що майбутнє невизначене, але він все ще залишався оптимістом, тому що наступної миті він порівняв себе з Яо Шуо; згадавши, що в поважного старого не було навіть водяного пістолета, він відчув врівноваження.

Elephant's Bane - Коу Тонг зірвав етикетку, вважаючи, що ця назва звучить досить агресивно; от,якби і його можливості також були агресивними.

Коу Тонг неквапно йшов вузькою вуличкою, як бездіяльний перехожий.Коли він дійшов до кінця вулиці,то знайшов ще одну розвилку дороги...

Коу Тонг зупинився, його довгий тонкий палець потягнувся до курка водяного пістолета. Він стояв біля розвилки і бездумно обертав водяний пістолет навколо пальця.

Вибір був чарівною справою. Не мати вибору було боляче, і мати вибір також було боляче. Є деякі економісти, які, щоб зробити це легшим для розуміння людьми, висунули поняття так званої «альтернативної вартості».

Вартість однієї дороги означає відмову від іншої дороги.

Коу Тонг вважав, що в цьому є велика користь. Це справді був болючий аспект вибору - не було додаткової оцінки за правильний вибір, але було відрахування за неправильний вибір. Незалежно від того, що ви вибрали, майбутнє лишалося невідомим; завжди була велика ймовірність пошкодувати, або... можливо, усі дороги врешті-решт привели б до одного кінця.

Напевно, одна людина не може тримати надто багато соціальних ресурсів. Згідно з уявленнями деяких чоловіків, мати імператорський гарем має було найвищою мрією, але чи не імператор Цзяцзин ледь не був задушений своїми палацовими служницями* ? Імператора, який відвідує свій гарем щовечора, всілякі люди будуть підозрювати ,якщо він запланує зробити перерву. Якщо уважно подумати про це, то насправді немає ніякої різниці з чоловіком-повією.

Непередбачуване майбутнє збивало з пантелику, і багатогранне майбутнє також збивало з пантелику, тому що ніхто не міг розділитисч на різні частини. Навіть наймогутніша людина все-таки не могла пройти дві абсолютно різні життєві дороги.

Коу Тонг стояв на місці, повертаючи голову то ліворуч ,то праворуч, відчуваючи, що в обох напрямках дорога попереду сповнена небезпеки - ліворуч від нього була чистенька маленька вуличка, з обох боків якої простягалися смарагдово-зелені виноградні лози та квіти невідомого типу, ніби це була доріжка, якою молодята йшли б до вівтаря на сільському весіллі; це було дуже красиво - звісно, ​​недоліком цієї краси було те, що Цінь Цінь стояла у кінці.