Мандрівний Доктор / Itinerant Doctor / Youyi / 游医

Розділ 43 - Любов.

Коу Тонг прокинувся від світла, яке раптово ввімкнулося після відновлення електропостачання.

Поки електроенергії не було,йому не було чим зайнятися, тож дома він відразу упав головою вниз у ліжко й міцно заснув у позі трупа.

Інстинктивно Хуан Цзіньчен дуже подбав про безпеку того,що вони називали «базовий табір», де зараз і був схований доктор Коу.За одну ніч вони знищили дві карти Цінь Цінь. Можливо, ця молода леді з незвичайним психічним складом розуму розлютилася б від приниження - хоча, наскільки міг судити Хуан Цзіньчен, ця молода леді провела все своє життя в стані приниженої люті, - тому він дуже уважно патрулював вулиці поблизу будинку Коу Тонга. Він не знайшов ні дивних щурів, ні нічого дивнішого за щурів. Все здавалося дуже нормальним.Тож він заспокоївся і мовчки пішов проти потоку ранкового натовпу людей і спецканалом повернувся додому.

Дома він виявив, що Коу Тонг вже міцно спить. Навіть Хуан Цзіньчен, який сидів на краю ліжка і довго дивився на нього, не міг змусити доктора Коу прокинутися від глибокого сну.

Хуан Цзіньчен спостерігав за ним із великим інтересом - для снайпера здатність так спати під чиїмось пильним поглядом без жодного усвідомлення просто робила людину богом. Невже він не відчував дихання іншої людини? Невже він не відчував, що його територію загарбали?

Хуан Цзіньчен спробував широко розплющити очі та змінити частоту дихання, щосили намагаючись зробити так, щоб здавалося, що він більш присутній- нарешті, коли його очі вже смикалися від того,що були широко відкриті, Коу Тонг перевернувся на інший бік. Ймовірно, він випадково натиснув на поранену руку і відчув біль. Він незручно насупився уві сні, поворухнувся на ліжку, посунув руку... і продовжив спати.

Там навіть кров просочується... Хуан Цзіньчен скривився, ніби це він відчував біль. Тож він дістав ватні тампони, підхопив обома руками руку Коу Тонга, розв'язав пов'язки й потроху витер кров, що просочилася крізь них. Він повторно наніс ліки та забінтував руку.

Протягом всього цього часу доктор Коу, який ставав надзвичайно спритним, коли не спав, спав як свиня; грім би його не струснув. Давним-давно Хуан Цзіньчен чув, що для розумового працівника сон важливіший за їжу. Нарешті він особисто дізнався про це.

Він став навколішки біля ліжка, ретельно витираючи вражаючі рани на руці Коу Тонга, час від часу піднімаючи голову, щоб спостерігати за виразом на його обличчі. Побачивши, що доктор Коу все ще спить досить спокійно, він розслабився. Аж раптом Хуан Цзіньчен зупинився. Чомусь у його пам'яті сплив образ дружини з давніх часів, що миє ноги сплячому чоловікові. Потім на мить він жахнувся від своєї візуалізації, але в серці дивним чином відчув особливу м'якість.