Мандрівний Доктор / Itinerant Doctor / Youyi / 游医

Розділ 28. Безіменний острів.

Іноді з людьми таке трапляється- наприклад, коли вони стикаються з найскладнішим питанням під час контрольної роботи,коли вони чудово знають, що бачили відповідь раніше, пам'ятають, де, коли і як вони її бачили, але повністю забули зміст побаченого.

Коу Тонг сидів на круїзному лайнері поруч з двома іншими людьми невідомого походження. Ніхто не говорив. Вони сиділи втрьох навколо маленького круглого столу, по одній людині на стільці.Нікуди не дівся і цікавий песик; його вологі очі були прикуті до Коу Тонга й, здавалося, виявляли певну настороженість.

На столі стояв букет квітів, а перед кожним - маленька чашка. Коу Тонг раптом відчув, що потрапив у країну чудес Аліси, а двоє людей, що сиділи поруч з ним, були альтернативними версіями Березневого Зайця та Божевільного Капелюшника.

Він поглянув на «чарівника» , котрий в якийсь момент змінив лілеї в руках на троянди, а вишиті на його одязі троянди перетворилися на лілії. Коу Тонг не помітив того містичного моменту, коли це сталося - так ніби було завжди. Здавалося, квіти виросли на ньому, настільки природні, що на них навіть не звертали уваги.

-Хто вони?

Коу Тонг порушив мовчанку.

Чарівник пояснив:

-Ці квіти - це філософія. Троянди червоні,вони символізують палке життя. Білі лілії символізують іншу крайність - смерть. Точніше, всі текучі, крижані речі. Життя і смерть постійно міняються місцями. Вони не стоять на місці ані хвилини. Вони змінюються щомиті. Це символізує вродженість смерті та нових починань. Обидва явища завжди відбуваються миттєво.

Коу Тонг вважав, що філософія - це дуже претензійна річ, але зараз він не засміявся і не кивнув, бо, почувши це, він подумав, що те, що сказав цей чоловік, справді мало сенс.

Фокусник продовжив:

-Це природно. За створенням має послідувати руйнування. Вони супроводжують і породжують один одного до нескінченності. У людей є символ для вираження цього значення - це «∞». Вічний обмін між двома кінцями - це нескінченність.

Коу Тонг нахмурився, бо дедалі більше не був в змозі зрозуміти, чи був цей чоловік усе-таки свідомим суб'єктом чи продуктом проекції якогось свідомого суб'єкта.

Тож він запитав:

-Ви маєте на увазі, що ми нічого не можемо зберегти?