Мандрівний Доктор / Itinerant Doctor / Youyi / 游医

Розділ 49.Кошмар

Коли Коу Тонг прокинувся, він виявив, що повернувся додому. Усе його тіло було туго закутане в ковдри. Йому було трохи гаряче, тому він несвідомо почав боротися,щоб скинути ковдри,але хтось його притримав. Поруч з ним Хуан Цзіньчен тихо сказав:

-У тебе лихоманка.Не дозволяй теплу виходити.Я піду принесу тобі води.

Внутрішня частина голови Коу Тонга була зараз наче кулькою з тіста, тож він погодився без жодних заперечень і ліг назад.

Хуан Цзіньчен вийшов і щось комусь сказав, а потім увійшов, несучи чашку теплої води. Спочатку він сам зробив ковток, а потім підняв Коу Тонга за плечі, дозволив йому притулитися до себе та дав йому випити води. Коли половина чашки закінчилася, він узяв маленьку пляшечку з таблетками, що стояла поруч із ним, і тихо сказав:

-Прийми теж трохи ліків.Твоя мама зробила тобі укол, щоб зняти запалення.

Ку Тонг деякий час мовчав, а потім із запізненням сказав:

-...Колись вона була медсестрою.

-Так.

Хуан Цзіньчен спостерігав, як він приймає ліки, потім відставив чашку вбік і обережно вклав його.

-Лягай спати.

Коу Тонг нахмурився. Все його тіло боліло, наче кислота випливала з тріщин у його кістках. Кожен рух відчувався невдалим. Минуло вже багато років, як він взагалі не хворів.

-Ер-Пан, - сказав він, - я почуваюся погано.

Голос у нього був трохи хриплий, трохи носовий, трохи задиханий; насправді він звучав на диво м'яко. Хуан Цзіньчен тихо засміявся, поклав руки на доктора з обох боків і опустив голову, ніби хотів притиснути їх лобами один до одного. Він запитав:

-Ти відчуваєш себе зіпсовано?

Коу Тонг подумав про це дві секунди, а потім рішуче визнав:

-Так.

Хуан Цзіньчен перевернувся й ліг у ліжко, притискаючись до нього та обіймаючи його крізь ковдру.

-Добре, тоді я буду обіймати тебе, поки ти спиш.

Що це була за паскудна ідея... Цілком у обіймах, ковдра і все таке, не в змозі навіть перевернутися, хіба йому не буде ще більш незручно? Повіки Коу Тонга трохи обважніли, але він все одно повернув голову, щоб широко розплющити очі, трохи налиті кров'ю від лихоманки, на вираз протесту.