Через 30 хвилин сніданок був готовий.
T/I: готово!
Я поклала на стіл перед ним панкейки.
Драко: виглядає смачно.
T/I: дякую. Їж бистріше. Я ще хочу з подругою в кафе посидіти, а вона мене довго чекати не буде.
Драко: що за подруга?
T/I: Герміона.
Драко: хіба батько не попереджав тебе, щоб ти більше не спілкувалася з бруднокровками?
T/I: це мені вирішувати з ким спілкуватися!Я вільна людина і маю право на власний вибір!
Драко: батько так не думає.
T/I: мені всеодно, що він думає!– я підвищила голос.
Драко: молися, щоб він не дізнався про твоїх дружків з Ґрифіндору.
T/I: якщо хтось буде тримати язик за зубами, то він не дізнається.
Драко: ти думаєш, що я з тих хто може здати тебе?
T/I: а чом би ні? Ти завжди робиш, щось на зло мені.
Драко: ти ще ображаєшся за ту розбиту вазу?
T/I: як було "по-мужньому" звалити вину на мене!
Драко: це було давно.
T/I: чотири місяці тому!В мене телефон на всі канікули забрали! Я не могла нікому писати, бо наш "любий" батечко навіть сов до нашого будинку не допускає!
Драко мовчав.
T/I: ще є якісь питання???
Драко: ні пробач.
T/I: ого-го! Хлопче, тобі щось в мозгах переклинило? Мені здалося чи ти вибачився?
Драко: нам вже час виходити.
T/I: ти не відповів!
Не сказавши більше ні слова, хлопець покинув кухню.
тгк авторки: https://t.me/Harrik23
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя по сценарію
FanfictionРанок Я прокинулася від того, що хтось тарабанив у двері моєї кімнати. Т/І: що за дебіл?