Гаррі, Герміона та Рон, пішли на платформу 9¾, як тільки за ними закрилися двері я кинулася на Драко.
Т/І: що ти влаштував?!Ти при своєму розумі ні за що бити людей?!
Драко: він заслужив.
Т/І: ти бачив своє обличчя?
Драко: я знаю, що я дуже гарний)
Т/І: ц, клоун,–я закотила очі.
Підійшовши до своєї валізи, я витягнула звідти аптечку, яка була на всяк випадок.
Т/І: сідай!–я вказала на ліжко.
Драко: як скажите)–він посміхнувся і сів.
Я змочила ватку спиртом і прийнялася оброблювати рани на обличчі хлопця.Драко уважно спостерігав за моїми рухами.Коли я прийнялася оброблювати розбиту губу, від болю він зашипів.
Т/І: ага, догрався, а тепер терпи!
Драко: а в мене є інший вибір?
Т/І: ні, немає.
Мій погляд зустрівся з його.Настала незручна тиша.
Т/І: всеодно залишиться синяк.
Драко: пофіг, всеодно я кращий за Поттера)
Т/І: дурак)–я посміхнулася.
Драко: ти вже все?
Т/І: так.Можеш йти дивитися на свою морду)
Драко пішов у ванну кімнату.
Драко: мать моя женщина!–почувся звідти його голос.
Т/І: а я тобі казала!
Драко: ладно, і так гарно!–він вийшов з ванної кімнати.
Т/І: вже час збиратися в Гоґвортс.
Драко: ага.І цей...ти не слухай Поттера...ти завжди була для мене рідною людиною і мені всеодно, яка в тебе кров.
Т/І: ого!Де дівся старий Мелфой?Щось ти дуже змінився за цей рік)
Драко: ц, давай збирайся!
Т/І: слухаюся)46 частина
🦋Життя по сценарію📑Т/І: у ванну не заходити!Я йду переодягатися!
Драко: добре)
Я зайшла у ванну кімнату і почала переодягатися.Коли діло дійшло до верху, я зрозуміла, що не взяла з собою світер.
Т/І: чорт!
Драко: все нормально?–почувся голос з іншого боку дверей.
Т/І: ти не міг би подати мені мій світер?
Драко: з оленями?
Т/І: так!
Двері відчинилися і я швидко відвернулася, приклавши руки до грудей.
Драко: тримай.
Т/І: дякую, клади де небудь.
Драко: угу...а що це в тебе за шрам?
Т/І: де?
Драко: на правому плечі.
Хлопець підійшов ближче і розглядав мою спину.Його палець торкнувся місця, де залишився слід давньої події, від його дотику по тілу пробігли мурашки.
Т/І: можеш вийти?Я тут, якби-то, кхм, напівгола стою!
Я відчула, як Драко засоромився і була впевнена, що він почервонів.
Драко: оу, так, так,–він швидко вийшов.
Я одягнула світер, розчесала волосся і вийшла слідом за ним.
Т/І: шрам той з'явився рік тому.
Драко: як саме?
Т/І: це вже немає значення.
Драко: якщо ти хочеш, щоб я тобі довіряв, то також мусиш все мені розповідати.
Я трохи замислилася, а потім почала розповідати:
Т/І: минулого року..під кінець навчального року, весь наш склад хто шукає горокракси відправилися в міністерство.Горокраксом був медальйон, який висів у Амбридж на шиї. І коли я хотіла його забрати сталося щось незрозуміле..я не встигла зреагувати, як Амбридж напала ззаду і встромила мені в плече, щось гостре..в очах все потемніло і я втратися свідомість.Опритомніла я лише в Гоґвортсі.Мадам Помфрі сказала, що все могло закінчитися набагато гірше, бо предмет яким мене штрихнули був просочений сильним ядом.
Драко: чого ти мені нічого не сказала?!
Т/І: я просила твоєї допомоги..і в Пенсі, і в Тео, і в Блеза!І що?Який був результат?
Драко нічого не відповів.
Т/І: мовчиш?Правильно, бо ви всі відговорювалися дитячими словечками!
Драко: який я ідіот!–він схопився за голову.
Т/І: лише зараз зрозумів?Ладно, що було в минуло мене вже не цікавить.
Я взяла свій чемодан в руку.
Т/І: ми йдем чи як?
Драко: ні, ми будем являтися.
Т/І: в Гоґвортсі не можна являтися, а потяг вже поїхав!
Драко: а ми в Гоґсміді явимся.
Він відімкнув двері номеру і взявся за свою валізу.
Т/І: о, Господи, щось я тобі не довіряю.
Драко: хапайся за руку!
Я перехристилася і взялася за його передпліччя.
Драко: ц,–він закотив очі.–Раз, два, три...
Хлопець крутнувся на місті і ми почали переміщатися в інше місце
Явилися ми в Гоґсміді біля "Трьох мітел".Під час переміщення мене ледь не вивернуло.
Т/І: я більше ніколи не буду являтися!
Драко: ага.Ти побудь тут, а я скоро прийду.
Він пішов в іншому напрямку.
Т/І: і куди він поперся?!Пф, не буду я тут стояти!І чого це він буде мені вказувати?–говорила я сама до себе.
Я розвернулася і пішла в "Три мітли".Коли я зайшла, до мене одразу долинув приємний голос барменки.
Розмерта: привіт, Т/І!
Т/І: привітик!)Мені одне маслопиво, будь ласка!)
Я сіла за столик біля вікна.
?: так, так, так!Хто це у нас тут?
До мене за столик підсіла надто неприємна мені особа–Ріта Скітер.
Ріта: Мелфой, ой!Перепрошую, Т/І Поттер!
В цей момент мені принесли маслопиво.
Т/І: дякую, Розмерто)
Розмерта: смачного!–вона обвела злим поглядом Скітер і пішла до іншого столика.
Т/І: бачу, чутки швидко розлетілися,–я відпила маслопиво.
Ріта: так)Рада тебе бачити, Поттер,–вона акцентувала на останньому слові.
Т/І: на жаль, взаємністю не можу відповісти,–я знову відпила з пляшки.
Ріта: а ти не змінилася.
Т/І: ти теж.Давай одразу перейдемо до справи.Що ти хочеш від мене?
Ріта: а ти кмітлива.Я хочу взяти в тебе інтерв'ю,–з її сумки вилетіло самописне перо.
Т/І: про що саме ти хочеш, щоб написали у "Віщуні"?–я обіперлася ліктями на стіл.
Ріта: про твою сім'ю..колишню сім'ю.Ще я хочу дізнатися таємниці твого брата Поттера, ви ж з ним повинні всім ділитися,–вона подивилася на мене поверх своїх окулярів.
Т/І: жінко, я буквально день назад дізналася, що Гаррі мій рідний брат!Про які таємниці може йти мова?!
Ріта: мені так тебе жаль... стільки років приховували...мені навіть важко уявити, що у тебе на душі,–вона викривилася в гримасі жалю.
Т/І: з душею в мене все в нормі.
На мій телефон прийшло повідомлення.Воно виявилося від Драко.
💬Драко: глянь у вікно)💬
Я подивилася у вікно біля якого сиділа і побачила там Драко з великим букетом червоних троянд.Він посміхнувся мені.
Т/І: перепрошую, мені вже час йти.
Ріта: куди?!
Т/І: мене мій колишній брат чекає.
Я схопила свою валізу і пішла на вихід із закладу.
Вийшовши на двір, я підійшла до Драко.
Т/І: де ти цього віника взяв?
Драко: купив.
Т/І: Асторії своїй несеш?
Драко: взагалі-то тобі,–він простягнув мені великий букет.
Т/І: ого, дякую.А в честь чого?
Драко: просто.
Т/І: скільки тут штук?
Драко: сто одна троянда.
Т/І: ти хочеш, щоб я вночі задихнулася від їхнього запаху?
Драко: можливо.
Т/І: от, засранець!Пішли, давай!
Драко: йду, ваша величносте!–з насмішкою сказав він.
Хлопець взяв мою валізу і ми пішли в сторону Гоґвортсу.~✨~
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя по сценарію
ФанфикРанок Я прокинулася від того, що хтось тарабанив у двері моєї кімнати. Т/І: що за дебіл?