Життя по сценарію

Частина 8

Того вечора я більше не виходила з кімнати.Мама стукала у двері, але я прикинулася що сплю.

*Ранок*

7:24

Я прокинулася та пішла на кухню.Там була мама, що мене дуже здивувало.

Нарциса: доброго ранку, сонечко!Чому не спиш?

Т/І: доброго, щось не спиться.

Я сіла на стілець біля столу.

Т/І: дивно бачити, як ти готуєш.Зазвичай, це роблять ельфи.

Нарциса: в житті потрібно завжди щось пробувати нове)

Т/І: напевно, ти права)Тобі допомоги?

Нарциса: ні, дякую, я майже завершила)

Т/І: а що ти готуєш?

Нарциса: побачиш)Іди краще Драко розбуди.

Т/І: угу...–я злізла зі стільця та попленталася на другий поверх.

Після вчорашньої розмови, я не дуже хотіла його бачити, але прийшлося.Все таки під одним дахом живемо.

Підійшовши до дверей його кімнати, я постукала, а потім вже зайшла.

Драко сидів за своїм письмовим столиком.Коли я зайшла він повернувся до мене і я побачила в нього під очима синяки, неначе, він не спав цілу ніч.

Пару секунд ми просто мовчки дивилися один на одного.Але я порушила цю тишу.

Т/І: мама кликала снідати.

Драко: скажи, що я не хочу.

Т/І: вона сама готувала, тому може засмутитися, якщо ти не скуштуєш.

Драко: добре, я зараз прийду.

Драко розвернувся від мене, але я продовжувала стояти в дверях і дивитися йому в спину.

Драко: ще щось?–різко запитав він, від чого я аж підскочила.

Т/І: ні..тобто, так!В тебе все гаразд?

Драко: все просто чудово!–він трохи підвищив голос.

Т/І: ей, ти чого?

Драко: вийди, будь ласка.Мені потрібно переодягнутися.

Я не сказала більше ні слова і просто зачинила за собою двері.