По дорозі до лікарняного крила в голову лізли погані думки.Що могло статися з Герміоною?
Я ледь не вибила двері, коли їх відкривала.Я побачила, що біля однієї койки стояли: Рон, Гаррі, Джіні, Фред, Джордж і навіть Пенсі з Драко.
Я підбігла до них.
Т/І: що з нею?
Я побачила Герміону, яка лежала на койці.В неї була загіпсована рука і пов'язка на голові.
Т/І: Господи...
Джіні: тихіше!Вона спить!
Т/І: що сталося?!–я стишила голос.
Пенсі: ми з Драко збиралися йти до Снейпа, щоб взяти підручники по зільєварінню, як побачили, що Лаванда штовхнула Герміону зі сходів.
Рон: ви ж не побачили чи вона її штовхнула! Можливо, просто нечайно зачепила.
Драко: може, бо ми лише побачили, що Браун стояла сходинкою вище від того місця де до падіння була Ґрейнджер.
Т/І: я її вб'ю.Де вона?
Фред: Т/І, не потрібно.Вона зараз в кабінеті Дамблдора.Він викликав її батьків.
Т/І: це добре)
Джордж: що в тебе з рукою?
Я глянула на свою руку.Там залишилися сліди від пальців Амбридж.
Т/І: да так, нічого,–я натягнула рукав мантії, щоб хоч якось приховати руку.
Драко: це Амбридж зробила?
Т/І: а тобі, що?
Він хотів щось сказати, але його перебила мадам Помфрі.
Помф: розходьтеся!Вже пізно!
Т/І: добре-добре!Не кіпішуйте!Тут хвора!
Помф: ану марш по своїх кімнатах!
Ми покинули лікарняне крило.І як звеліла Мадам Помфрі, розійшлися по кімнатах.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя по сценарію
FanfictionРанок Я прокинулася від того, що хтось тарабанив у двері моєї кімнати. Т/І: що за дебіл?