Ми зайшли в замок.Драко допоміг мені донести валізу до моєї з Пенсі кімнати.
Т/І: дякую.
Драко: та, будь ласка).
Т/І: напевно, Пенсі ще не повернулася з дому.
Драко: які в тебе плани на вечір?
Т/І: а що таке?
Драко: хотів би тобі твій різдвяний подарунок віддати, бо до цього не було змоги.
Т/І: чорт!Я й забула про подарунок!Він десь у валізі має бути.
Драко: тоді давай о сьомій зустрінемося на восьмому поверсі?
Т/І: добре.А чому саме на восьмому?
Драко: побачиш).
У двері хтось постукав.
Т/І: заходьте!
До кімнати увійшов...
Т/І: Седрик?
В голові одразу повстали неприємні спогади пов'язані з цією персоною.
Седрик: привіт, Т/І!
Драко: чого тобі?–він підійшов ближче до мене.
Седрик: Т/І, Дамблдор попросив передати, щоб ти зайшла до нього в кабінет.Зараз.
Т/І: добре, дякую.
Седрик вийшов з кімнати.
Драко: що цей старигань вже хоче від тебе?
Т/І: не знаю, але не важко здогадатися.
Я наповнила вазу, яка стояла на столі водою і постали в неї букет троянд.
Т/І: до вечора!–з цими словами я покинула кімнату.
Підійшовши до дверей Дамблдорового кабінету, я постукала.
Отримавши дозвіл, я зайшла всередину.
Т/І: викликали, пане директор?
Дамбл: так, Т/І, заходь.
В кабінеті був Гаррі, який сидів навпроти директорського столу, я сіла біля нього.
Дамбл: гадаю, прийшов час розповісти вам, що сталося тієї ночі п'ятнадцять років тому.
Гаррі засовався на місці.
Дамбл: тобі, Гаррі, був рік...
Гаррі: я знаю.
Дамбл: ...а тобі, Т/І, лише один тиждень.Про твоє існування майже ніхто не знав, навіть Волдеморт.Так сталося, що щось пішло не так, ти народилася раніше на три місяці, ніж мала.Це вплинуло на твоє здоров'я, ти була дуже квола.
Він зробив невелику паузу.
Дамбл: коли Волдеморт вдерся до вас в дім і вбив ваших батьків, він не очікував побачити ще одну дитину, це на трохи збило його з пантелику.Але він прагнув одного–вбитити тебе, Гаррі,–він глянув на хлопця.
Гаррі: але залишив лише слід у вигляді блискавки,–він торкнувся свого чола.
Дамбл: так... завдяки Т/І ти зумів вижити...
Т/І: тобто, завдяки мені?
Дамбл: Волдеморт не знав, якою силою було наділене те немовля, яке тихо спало, тобто, ти, Т/І.Гаррі, коли Темний Лорд направив паличку на тебе, щоб завершити свою справу, ти, Т/І, зробила дещо неймовірне, те, що ніколи не траплялося раніше–це була магія, яку світ ще ніколи не бачив.Саме ти, Т/І, врятувала Гаррі від неминучої смерті.
Гаррі: пане професоре, але чому ми опинилися в різних родинах?
Дамбл: першим на місце трагедії прибув професор Снейп.Я звелів йому забрати тебе, Т/І, і сховоти, щоб ніхто не довідався, що сім'я Поттерів складалася з чотирьох осіб. Северус не вмів виховувати дітей, до того ж це було вкрай небезпечно, тому він пішов до Мелфоїв.Як ви знаєте, професор Снейп хрещений батько Драко, тому вони не змогли йому відмовити у допомозі.
Дамбл: а тебе, Гаррі, забрав Геґрід і віддав Дурслям, бо вони ваші єдині живі родичі.
Гаррі: ще є Сіріус!
Дамбл: на той момент Сіріус сидів в Азкабані.
Гаррі невдоволено пирхнув.
Дамбл: я дізнався, що Драко Мелфой, знає, що ти, Т/І, не його рідна сестра і рано чи пізно він мав би це викрити.І я не сумнівався, що це станеться цьогоріч на Різдво.
Настала тиша.Я намагалася переварити всю інформацію, яку тільки що почула.
Дамбл: на цему, поки що, все.
Гаррі встав.
Гаррі: до побачення,–в шоковому стані, він вийшов з кабінету.
Дамбл: йому потрібен час, щоб все обдумати.
Т/І: нам всім потрібен час.До побачення, професоре,–я вийшла слідом за Гаррі.
Кімната
Коли я зайшла, Пенсі одразу налетіла до мене з обіймами.
Пенсі: Т/І, мені так прикро...я навіть не уявляю, як це...–її голос тремтів від сліз.
Т/І: все нормально, справді.Але я маю тобі ще дещо розповісти.
Наступні 20 хвилин я переповідала Пенсі все, сказане, Дамблдором.
Пенсі: знаєш, щось тут не клеїться, якщо ти тоді, будучи, малою дитиною, проявила якусь магію «яку світ ще ніколи не бачив», то чому ця магія більше ніколи не проявлялася протягом всього твого життя?
Т/І: я й сама не знаю.
Пенсі трохи замислилася, а потім, щось за моєю спиною привернуло її увагу.
Пенсі: звідки цей букет?–вона вказала на стіл біля вікна.
Т/І: Драко подарував...точно, Драко!–я швидко схопилася з місця і почала бігати по кімнаті.
Пенсі: що таке?
Т/І: ми з Драко мали зустрітися о сьомій!
Пенсі: пригальмуй, зараз лише шоста!
Я трохи заспокоїлася.
Пенсі: зараз ми тебе збиремо!)
Через 50 хвилини я була одягнена в чорну облягаючу сукню з невеликим декольте, яка підкреслювала мою фігуру, волосся розпущене з легенькою завивкою, а на обличчі ледь помітний макіяж.Взуттям були чорну туфлі на високих підборах, які пасували під сукню.
Пенсі: пиздата баба!–вона була задоволена своєю працею.
Т/І: а це не надто...відверто?
Пенсі: дівко, не сміши мене! Це навіть скромно, бо сукня нижче колін!
Т/І: але ж...
Пенсі: зараз ти може запізнитися, бо до сьомої залишилося менше десяти хвилин.
Т/І: бляха!
Я швидко кинулася до валізи і почала шукати в ній подарунок Драко, він виявився аж на самому дні.
Т/І: пока!–я швидко вилетіла в двері.
Пенсі: будь обережна з туфлями, вони коштують, як одна твоя почка!–крикнула вона мені вслід.✨~✨

ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя по сценарію
FanficРанок Я прокинулася від того, що хтось тарабанив у двері моєї кімнати. Т/І: що за дебіл?