Життя по сценарію

43

Приблизно десять хвилин ми просиділи в тиші.Я ніяк не могла наважитися задати останнє запитання, яке крутилося в мене в голові ще з початку навчального року.
Драко: тоді біля озера..ти хотіла дещо запитати,–він вирішив порушити тишу.
Т/І: так..хотіла.
Драко мовчав, даючи зрозуміти, що готовий вислухати, а потім відповісти.
Т/І: наш бат..тобто..Луціус являється смертежером..і зараз такі часи, що...
Драко: я знаю, що ти хоч цим сказати.І як би я не хотів, але, на жаль, це правда..Я смертежер,–він задер рукав правої руки, показуючи, своє передпліччя на якому виднілася чорна мітка.
Я стала в ступор.
Т/І: і як...як давно?
Драко: влітку.
Т/І: що ти будеш робити?Він же ж може тебе вбити...
Драко: я цей факт не відкидаю, але чим швидше ми його знищемо, тим краще.
Т/І: легко сказати..знищити,–задумалася я.
Драко: казати завжди легше, ніж робити.
Т/І: десь я вже таке чула.
Драко: це неважливо.Як у вас справи з горокраксами?
Т/І: звідки ти знаєш?
Драко: Відомо-Хто теж знає.
Т/І: я не думала, що все настільки погано.
Драко: все ще поганіше, ніж ти думаєш.. набагато поганіше...–задумано сказав він.
Т/І: це Гаррі здогадувався, що ти став одним із них.
Драко: мм, зрозуміло.
Т/І: щось не так?
Драко: ти завжди за тим Поттером бігала.
Т/І: не забувай, що я теж Поттер.Напевно, я ще тоді відчувала, що ми рідні.
Драко: ага.
Т/І: цікаво, а Гаррі знає?
Драко: не думаю.Так, на сьогодні досить.Потрібно вже лягати спати.
Т/І: добре.
Я лягла на ліжко, міцно закутавшись в ковдру.
Драко: Т/І.
Т/І: м?
Драко: можна я на другій половині ляжу?
Т/І: о, Господи..залазь уже.
Драко ліг поруч.
Драко: пам'ятаєш, як ти в дитинстві прибігла до мене в ночі, бо налякалася блискавки?
Т/І: ага, а ти пиздюк, лише мене тоді залякував.Казав: "Це за тобою йдуть Боги грому"–я перекривила його слова.
Драко: справді?Я цього не пам'ятаю.
Т/І: ладно, на добраніч.
Драко: добраніч.
Зранку я прокинулася від того, що хтось тарабанив у двері нашого номеру.На годинику було 9:06.Я хотіла встати, але рука Драко яка була на моїй талії не дала цього зробити.
Драко: ти куди?–прохрипів він сонним голосом, від якого по тілу пробігли мурашки.
Т/І: забери руку.До нас хтось в номер стукає.
Драко: лежи, я сам провірю,–він швидко встав, схопив свою чарівну паличку і попрямував до дверей.
Я пішла за ним.
Драко: стань за мною.
Я зробила так, як він звелів.
Драко обережно відчинив двері.
Гаррі: ще довше не могли відчиняти?!
Гаррі, Рон і Герміона буквально вломилися  до нас в номер.
Т/І: і вам доброго ранку.
Рон: ми вас цілу годину шукали!
Т/І: щось сталося?
Герміона: тут таке діло..ну...як би так сказати...
Т/І: так, Герміона мовчи, бо ти тут до вечора будеш мнятися! Гаррі, кажи ти!
Гаррі: Дамблдор сказав, що ти..моя сестра...рідна сестра.
Т/І: вау!Яка сенсація!–саркастично сказала я.
Гаррі: ти знала?
Т/І: вчора дізналася.
Гаррі: Господи...то це правда...
Т/І: ага..ой, бля, це виходить я тоже шпротер.
Гаррі всміхнувся.
Гаррі: вітаю з новим прізвищем)
Т/І: дякую)
Ми з ним обійнялися.
Драко: так мило, що мене аж нудить.
Т/І: не бурчи!Стійте...
Герміона: ми і так стоїмо.
Т/І: ...виходить, що цей старий пердун Дамблдор..все знав і не сказав?!
Рон: дійсно!Це дуже підло з його боку!
Гаррі: напевно, в нього на це були поважні причини.
Драко: бач, Т/І, я завжди тобі казав, що Поттер лиже сраку Дамблдорові!
Гаррі: що ти сказав?!Нічого я нікому не лижу!
Драко: ну звичайно!
Гаррі: це ти своєму батькові хіба що!А що ж ти будеш робити далі?Забудеш Т/І?Не будеш з нею підтримувати зв'язок, бо вона напівкровна?Як ти кажеш: «Нечистокровні люди не заслуговують навіть близько стояти з чистокровними»
Драко з розмаху руки вдарив Гаррі в носа.Між ними зав'язалася бійка.
Герміона з переляку закричала і притиснулася до Рона.
Т/І: АБО ВИ ПРИПИНЯЄТЕ, АБО Я ВАС ЗВІДСИ СРАНИМ ВІНИКОМ ВИЖЕНУ!
Вони зупинилися.
Драко: тобі пощастило, Поттер, що тут Т/І!
Гаррі: так само, як і тобі, Мелфой!
Вони обмінялися злими поглядами.

~✨~