Життя по сценарію

56

~Тиждень потому~
Субота 00:59

Я не знаю які чорти мною колотять, але я знову посеред ночі не сплю.Тихо встаю з ліжка, щоб не розбудити Пенсі і виходю з кімнати.Все-таки я не з'їхала від неї.Хоча під час останньої нашої сварки, наміри в мене були серйозні.Весь тиждень я намагалася стримувати злість, яка виникала ні з чого.З Драко пересікалися рідко, поза навчанням. Бо важко не зустріти того, хто вчиться з тобою на одному курсі, і на одному факультеті.Якось на уроці, професор Снейп дав нам завдання, яке ми з Драко мали виконати разом.Тоді за весь урок він лише раз мугикнув, коли я запитала чи все правильно виконую.На диво із завданням ми справилися краще всіх.Я намагалася підтримувати з Драко хоч якийсь зв'язок, але чим ближче я хотіла бути до нього, тим дальше він віддалявся.

Зараз посеред ночі я стовбичу під його дверима.Рука підноситься постукати, але завмирає на півдорозі.Я важко зітхаю і йду подалі від того місця.

Це повторюється вшосте за тиждень.Починаючи з понеділка, кожної ночі я підбігаю до дверей Драко і вже маю намір постукати, але здоровий глузд починає ставити запитання: і що ти йому скажеш?Хіба не він повинен зараз стояти в тебе під дверима?Хіба він не дав тобі чітко зрозуміти, що не хоче тебе більше бачити?

Ще з годину я пошвендяла по коридорах замку.Вже збираючись сходити з восьмого поверху, я помітила, як Гаррі, Рон і Герміона, виходять з кімнати на вимогу.Вони явно не хотіли, щоб їх хтось помітив.

Т/І: що це ви тут робите?

Вони заклякли на місці і помалу обернулися.

Гермі: Т/І,–вона з полегшенням зітхнула.

Рон: я думав нам кінець, якщо це Амбридж.

Гаррі: послухай, Т/І, я знаю як це дивно зараз буде звучати, але нам потрібно забиратися з школи.Школа–це останнє місце де ми зараз з тобою маємо бути.

Т/І: але чому? Навпаки, школа–це зараз найбезпечніше місце!

Гермі: було.Амбридж теж смертежерка!

Я на автоматі перенеслася на початок року.Кабінет Амбридж, я відбуваю покарання, погроза, Герміону штовхнули зі сходів.В голові склався пазл.Амбридж хотіла залякати мене міткою, але нас перервали, бо Герміону штовхнули зі сходів.

Т/І: а як же інші учні?Вони теж в небезпеці!

Рон: добре, можеш взяти з собою свого білобрисого смертежерчика,–він закотив очі.