Життя по сценарію

55

Як тільки виходжу в коридор, намагаюся знайти стіну.Але це погано виходить, бо перед очима все звужується і розпливається.Нарешті знаходжу її і спереюся плечем, щоб перевести подих.Раніше в мене також ставалися напади паніки, але цей значно сильніший за попередні.Роблю глибокий вдих.Знову свербіж.Тільки цього разу не тільки на руці, а і на шиї.Роблю ще один глибокий вдих і все перед очима стає в нормі.Дихати стає легше.

Я відчуваю на плечі чиюсь руку.Повільно підводжу голову.Седрик Діґорі.

Седрик: тобі погано?–занепокоєно запитав він.

Т/І: ні, це я просто підпираю стіну.Задля розваги.

Вдалині помічаю Пенсі з Тео.Вони йдуть до нас.

Пенсі: Т/І, що ви тут робите?

Седрик: вона стіну підпирає.

Тео: хіба ти не мала бути зараз з Драко?–звертається він до мене.

Всередині знову стає неприємно.Драко навіть не пішов за мною.Відчуваю, як тремтіння повертається.

Т/І: Пенсі...ЛИМОН!–видушую з себе два слова.

Пенсі: о Господи!–вона відпускає руку Тео, швидко хапає мене за передпліччя і тягне подалі від всіх.

Пенсі: Тео, я тобі потім все поясню,–кинула вона наостанок.

«Лимон»–це наше кодове слово, що означає, що потрібно забиратися подалі від всіх.Ми його вигадали, коли в мене стався перший напад паніки.

Пенсі затягнула мене в нашу кімнату.Напевно, вона відчинила вікно, бо в обличчя війнув вітерець.

Через пару хвилин я заспокоїлася і випила стакан води, який простягнула мені Пенсі.

Пенсі: що цього разу сталося?–обережно запитала вона.

Т/І: ми з Драко розсталися.

В її погляді можна було прочитати тисячу запитань, але вона нічого не спитала.

Пенсі: тобі потрібно відпочити.

Т/І: думаю, ти маєш рацію.

Я стягнула з себе худі, залишаючись у футболці.

Пенсі перелякано скрикнула.

Пенсі: що в тебе з шиєю?!

Я схопила з тумбочки дзеркальце.На шиї з обох боків були царапини, і де-не-де повиходила кров.Я глянула під нігті.Там теж була кров.